Естетика

Передмова

За останні роки в Україні вийшла ціла низка навчальних посібників для вузів із суспільних дисциплін, однак потреба в них і сьогодні не задоволена, особливо в тих, які б відходили від прийнятих стереотипів і стандартів та відповідали високим вимогам. Це стосується й естетики, яка серед філософських дисциплін досі страждає консерватизмом і поки що не здатна належним чином вирішити свої стрижневі питання. Тим часом сучасний зміст суспільного життя, процеси, шо відбуваються в естетично-художній культурі, потреба формування духовно багатої людини вимагають не просто переповідати загальноприйняте і апробоване, але й піднімати естетичну науку (а, відповідно, і викладання) на більш високий рівень, вводити нові теми і висвітлювати насамперед ті їх аспекти, які набули найбільшої актуальності і мають першочергове значення для теорії та практики естетично-художньої культури, можуть послугувати як фахівцям, так і споживачам цієї продукції.

Даний навчальний посібник відповідає цим вимогам. У ньому висвітлюються найбільш важливі для естетики теми і проблеми: як інваріантні, традиційні, так і ті, що ще не знайшли належного вивчення або випали з поля зору дослідників. Автор, вважаючи естетику загалом філософською наукою, основну свою увагу зосередив насамперед на тому, що вона належить до філософії і виконує світоглядну й методологічну функції по відношенню до всіх тих наук, які тією чи іншою мірою причетні до естетично-художньої культури. Такий підхід дав можливість зосередити увагу на найбільш характерних для естетики як філософської науки питаннях. Це стосується проблеми предмета естетики і її співвідношення з іншими науками, обгрунтування і сутності естетичного, співвідношення естетичного і художнього, краси і користі, науки і мистецтва, раціонально-нормативного і емоційно-особистого, предметно-речового і соціально-смислового, об'єктивної і художньої реальності, художника і суспільства, генія і таланту, дійсного і художнього, істини і художньої правди, вимислу і достовірності, демонічного і буденного, а також проблеми суспільного призначення мистецтва і його субстанційних цілей, художньої культури в епоху науково-технічного прогресу і її майбутнього. Все це викладено в одинадцяти розділах, кожний із них включає блок питань, які висвітлюють певний аспект теми, а всі разом — поставлену в розділі проблему. Всі одинадцять розділів навчального посібника являють собою логічну цілісність і смислову послідовність, чітку структуру і композиційну завершеність. Кожен із розділів є своєрідною сходинкою до розкриття феномена естетично-художнього, в кожному із його параграфів ставиться і вирішується, в основному, по-новому та чи інша проблема.

Навчальний посібник являє собою одну із спроб, узагальнивши досвід попередників, побудувати оригінальну працю, в якій кожний із майбутніх читачів може знайти відповідь на питання, що його цікавлять.

У більшості людей слово "естетика" викликає думку про щось красиве, світле, приємне. Звичайно, йдеться й про це, але не тільки. У посібнику враховується та обставина, що естетика — філософська наука зі світоглядною і методологічною функцією, яка має формулювати теоретичні узагальнювальні положення на основі досягнутого і давати аргументовані відповіді на запити естетично-художньої практики.

За радянських часів для естетики більш характерним був підхід "знизу", тобто з позиції теорії мистецтва і мистецтвознавства, цим і визначався зміст і характер викладу. Ті ж, хто намагався вирішувати проблематику естетики "зверху", насамперед прихильники гносеологічної і соціологічної концепцій, черпали свої аргументи і доводи із метафізичних передумов і умоглядних конструкцій. Обидва підходи до проблематики естетики фактично зайшли у глухий кут, що спричинило певні кризові явища в цій, здавалось би, такій ясній і зрозумілій науці. Частково це пояснюється тим, що деякі спеціалісти виховані на марксистсько-ленінській естетиці, з одного боку, знаходяться в полоні старих догм і стереотипів, а з іншого — занадто поспішно відійшли від напрацьованого за той період у теорії позитивного.

Називаючи свій посібник "естетика", автор не прагне охопити всю проблематику цієї науки і дати на всі питання вичерпну відповідь. Наша мета зовсім інша: викласти не всю систему як таку, а конкретну програму для гуманітарних вищих навчальних закладів; не все коло питань, а тільки ті, які автор вважає за головні, центральні і ті, що певним чином становлять естетико-філософську концепцію. Тому залишаються осторонь ті теми і питання, що належать до історії естетичних вчень, до теорії мистецтва і мистецтвознавства, культурології та історії культури тощо. Отже, викладу підлягає естетико-філософська концепція із загальним антропологічним ухилом, що базується переважно на положеннях аксіології.

Посібник призначений для студентів, аспірантів і всіх, хто цікавиться естетикою і естетично-художньою культурою.

На закінчення, хочу подякувати ректорату Київського Міжнародного університету і кафедрі суспільних наук за моральну підтримку при написанні даного посібника.