Іпотечне та вексельне кредитуванняСтаття 347 Господарського кодексу України розрізняє як окрему форму кредиту іпотечний кредит — тобто кредит, забезпечений іпотекою. Іпотека — це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержатсля лише в разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Відносини іпотечного кредитування додатково регулюються Законом України «Про іпотеку». Як окрему форму кредиту деякі вчені виділяють вексельне кредитування, сутність якого полягає в тому, то відстрочення сплати грошей надається на умові використання в кредитних відносинах векселя. Виділяють також інші форми кредитування, перелік яких необмежений. |