Переднє словоЗагальна тенденція до гуманітаризації технічної освіти, практична важливість залучення студентів технічного університету до гуманітарного знання із його методологічною специфікою зумовлює актуальність заходів у двох напрямах:
В останні роки у зв'язку з інтенсивним запровадженням психології у практику суспільного життєдіяння України значно розширюються сфери використання психічних знань. Разом з тим поширюється і коло тих людей, які цих знань здобувають. Психологія як обов'язкова дисципліна викладається вже не тільки тим студентам, які здобувають фах психолога або педагога, навіть не тільки студентам гуманітарних спеціальностей. Психологія увійшла і в систему вищої технічної освіти. Кафедра психології і педагогіки, створена 6 січня 1998 р. у найбільш знаному технічному університеті України - НТУУ «Київський політехнічний інститут» -постала флагманом процесу завоювання психологією свого місця у вищих технічних навчальних закладах. Саме колективом даної кафедри і було створено цей навчальний посібник. Зараз вже у багатьох технічних вищих навчальних закладах різних регіонів України діють відповідні кафедри; логічною є їхня загальна орієнтація на Київ як на центр професійного творчого спілкування. Плідною є ініційована кафедрою психології і педагогіки НТУУ «КПІ» традиція Міжнародних конференцій «Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи». На цих форумах відбувається обмін цінним досвідом, живе співробітництво психологічних кафедр, що відкриваються у все нових і нових технічних закладах освіти. Навіщо потрібне набуття психологічних знань, умінь, навичок фахівцям технічного профілю? По-перше, кожний фахівець технічного профілю є носієм власного психічного світу, ігнорування проблем і тенденцій якого не може не відбитися на його творчій ефективності. По-друге, самі завдання, що їх вирішують фахівці з технічних спеціальностей, передбачають звернення до психологічних знань. Психологія владно входить у царину науково-технічної діяльності, адже жодне технічне устаткування не зможе працювати без залучення людського фактору. Інженерна психологія надає ті необхідні знання про особливості організації і функціонування систем «людина - техніка», без яких навіть довершені за внутрішнім устроєм машини виявляться джерелом відмов, адже ними ніхто не зможе користуватися. А щоб творчо оперувати даними інженерної психології, фахівець технічної спеціальності має бути обізнаним із загально-психологічними істинами. Навчальний посібник «Психологія», що пропонується студентам всіх спеціальностей, складається з п'яти розділів, які присвячені головним питанням психологічної науки. У першому розділі подано відомості про найголовніші аспекти науки - її предмет і метод. Вказано на особливості психології як науки, на значення психологічних знань для людини. Позначено методологічні основи психологічної науки, окреслено головні етапи історико-психологічного процесу. На сторінках, присвячених методам психології, особливу увагу приділено передусім емпіричним методам та методам математичної статистики (останнє є особливо важливим з огляду на специфіку підготовки і інтересів студентів технічного університету). Також розглянуто проблеми розвитку психіки у тваринному світі та в індивідуальному житті людини; висвітлено той непрямий зв'язок який існує між психікою та біологічним організмом. У другому розділі подано інформацію про основні психічні процеси, котрі належать до пізнавальної сфери: відчуття, сприймання, уявлення, процеси пам'яті (запам'ятовування, збереження, відтворення, забування), мислення, уява, увага. Щодо кожного з пізнавальних процесів указано їхні основні властивості і закономірності, а також види. У третьому розділі подано аналогічну інформацію про психічні процеси, належні до двох інших сфер - емоційної та вольової. Вказано на особливу роль емоцій і почуттів в житті людини, наведено класифікацію емоцій, окреслено структуру емоційної сфери людини та емоційні особливості особистості. Розглянуто головні філософсько-психологічні проблеми і підходи до феномену волі, стадії вольової дії та вольові особистісні якості. У четвертому розділі подано вершину розгалуженого дерева психологічного знання - психологію особистості. Визначено відмінність між поняттями «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»; презентовано відомі теорії особистості. Особливу увагу присвячено таким аспектам особистості як спрямованість, здібності, темперамент, характер. Дано уявлення про самосвідомість особистості й основні її феномени, а також про явище психологічного захисту, до якого вдається особистість із неусвідомлюваним наміром заховатись від дійсних своїх проблем. П'ятий розділ присвячено питанням соціальної психології. Розглянуто феномени суспільно-психологічної інтеграції індивідів у групи, види та рівні розвитку груп, процеси групової динаміки. Увагу приділено головному соціально-психологічному процесу - спілкуванню, його функціям, видам. Вказано на основні типи конфліктів у міжособистісних стосунках, на їхню структуру, функції та динаміку, на шляхи запобігання та подолання. Особливо цікавим для студентської молоді має стати матеріал про психологічні особливості студентської групи. Студентську групу конкретизовано за віковою специфікою, за особливостями навчального процесу; уважно проаналізовано самопочуття студента в групі у зв'язку із виконуваною роллю, статусом. Також до розділу увійшли важливі дані про масові соціально-психологічні феномени, такі як громадська думка, колективне переживання, змагання, наслідування, психічне зараження. Оскільки у натовпі людина стикається з тенденцією до нівелювання особистісного вибору поведінки, до того ж відчуває себе у масі напрочуд захищеною (тоді як насправді виявляється більш беззахисною, ніж будь-коли), попереднє інформування про масові психічні явища може статися в нагоді для саморозвитку молодій людині, чиє дозвілля у більшій чи меншій мірі пов'язане з перебуванням у юрбі однолітків. Автори навчального посібника мали на меті не тільки викласти певну систему психологічних знань, але й надихнути студентів на власну психологічно-значущу творчість, спрямувати до рефлексивної активності та перетворюючої діяльності. |