Психологія — складне й багаторівневе наукове утворення, воно існує у науковій діяльності багатьох шкіл, між якими не завжди наявна згода відносно ключових питань. Найперше, висхідне, традиційне, найбільш адекватне назві і, зрештою, найпростіше визначення психології формулюється так: Психологія — це вчення про душу. Дійсно, у перекладі з давньогрецької «псюхе» — це душа, «логос» — слово, пізнання, наука. У пошуках наукового визначення психології дослідники вибудовують більш складні конструкції, наприклад: психологія — це наука про закономірності функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Психологія існує на перетині природничих і соціальних наук, але має власне неповторне поле дослідження — психічну реальність. Об'єкт психології становить психічна реальність як така. Якщо не мати сумнівів у існуванні цієї реальності, то психологія має право на існування. Процес диференціації наукового знання торкнувся і психології. Зараз психологія становить собою складне утворення з багатьох психологічних наук. Загальна психологія поєднує всі психологічні науки. Вікова психологія вивчає онтогенез людської психіки (дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юності, психологія зрілої людини, психологія старості). Диференціацію, психічні відмінності між окремими індивідами й групами, а також причини й наслідки цих відмінностей вивчає диференціальна психологія. Медична психологія вивчає психологічні аспекти діяльності лікаря і поведінки хворого на різних етапах перебігу патологічного процесу. Відносно відокремленою від загальної психології є соціальна психологія, яка вивчає закономірності поведінки й діяльності людей, обумовлені включенням у соціальні групи. До соціальної психології тяжіє цілий ряд психологічних наук, пов'язаних із загальною психологією саме через неї (політична психологія тощо). Психологічні закономірності управлінської діяльності вивчає психологія управління. Психологічні закономірності виховного та навчального процесів вивчає педагогічна психологія. Психологічні особливості трудової діяльності людини вивчає психологія праці. Психологічні закономірності функціонування систем «людина-машина» досліджує інженерна психологія.
Анотація Переднє слово ЗмістРозділ 1. Предмет та основні етапи розвитку психологіїГлава 1.1. Предмет психологіїОсобливості психології як науки. Значення психологічних знань для людиниПредмет та об'єкт психології Методологічні, теоретичні та природничі основи психології. Принципи психології Основні розділи психології Зв'язок психології з іншими науками Глава 1.2. Основні етапи розвитку психологіїІсторичні етапи розвитку психологічної наукиПровідні напрями в психології XX століття Глава 1.3. Методи психологіїКласифікація методів психологічної наукиЕмпіричні методи психології Математичні методи обробки матеріалів психологічних досліджень Глава 1.4. Розвиток психікиІсторичний розвиток психіки (філогенез)Розвиток психіки в онтогенезі. Вікова періодизація розвитку психіки Глава 1.5. Психіка і організмПсихологія конституціональних відмінностейПсихіка та особливості будови мозку Розділ 2. Пізнавальні процесиГлава 2.1. ВідчуттяПоняття про відчуття. Фізіологічні основи відчуттівЗакономірності відчуттів. Їхні характеристики Види відчуттів Глава 2.2. СприйманняПоняття про сприйманняВластивості сприймання Види сприймань Глава 2.3. Пам'ятьПоняття про пам'ять. Теорії пам'ятіХарактеристика процесів пам'яті Види пам'яті Мнемічні властивості особистості Загальна характеристика та види уявлень Глава 2.4. МисленняПоняття про мисленняОпераційні компоненти мислення Види мислення Розв'язання розумових завдань та індивідуальні особливості мислення Глава 2.5. УяваПоняття про уявуХарактеристики та фактори уяви. Стадії творчого процесу Види уяви. «Техніки» уяви Глава 2.6. УвагаЗагальна характеристика увагиОсновні властивості уваги Фізіологічні основи уваги Види уваги Розділ 3. Емоційно-вольові процесиГлава 3.1. Емоції та почуттяПоняття про емоції та почуттяРоль емоцій та почуттів в житті людини Класифікація емоцій Структура емоційної сфери людини Емоційні особливості особистості Глава 3.2. ВоляПоняття про волюСтадії вольової дії Вольові якості особистості Розділ 4. Психологія особистостіГлава 4.1. Особистість та її структураПоняття «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність» та співвідношення між нимиТеорії особистості Психологічна структура особистості Саморегуляція особистості Глава 4.2. Спрямованість особистостіЗагальна характеристика спрямованостіПотреби Мотиви Основні теорії мотивації Глава 4.3. ТемпераментПоняття про темпераментПриродна основа темпераменту Характеристика типів темпераменту Темперамент і особистість Глава 4.4. ХарактерПоняття про характерСтруктура характеру Акцентуації характеру Формування характеру Глава 4.5. ЗдібностіПоняття про здібності. Структура і види здібностейРозвиток здібностей Здібності та проблема професійного самовизначення Глава 4.6. СамосвідомістьПоняття про самосвідомістьПсихологічна сутність самосвідомості Структура самосвідомості Самооцінка особистості «Я - концепція» Ідентифікація Рефлексія Глава 4.7. Психологічний захист та його механізмиЗагальне поняття про «психологічний захист»Функції психологічного захисту Різновиди психологічного захисту Особливості образу «Я» і структура психологічного захисту Розділ 5. Психологія групи. Спілкування та міжособистісні стосункиГлава 5.1. Психологія групиПоняття про групу. Види групРівні розвитку групи Групові процеси Особистість і група Глава 5.2. СпілкуванняПоняття про спілкуванняФункції та структура спілкування Глава 5.3. Міжособистісні стосунки і конфліктиТипи конфліктів та причини їх виникненняСтруктура і динаміка конфліктів Запобігання конфліктам та їх подолання Функції конфліктів Глава 5.4. Психологічні особливості студентської групиВікові особливості студентівРозвиток студентської групи Роль, статус, самопочуття студента у групі Дружба Глава 5.5. Масові соціально-психологічні явищаПоняття про масові соціально-психологічні явищаГромадська думка Змагання Наслідування Колективне переживання. Натовп Парламент. Засоби масової інформації Література з психології |