Психологія

Розв'язання розумових завдань та індивідуальні особливості мислення

Психологи доклали багато зусиль і часу для з'ясування того, як людина розв'язує нові, незвичайні, творчі завдання. Проте й досі чіткої відповіді на питання про психологічну природу творчості немає. Науці відомі тільки деякі дані, що дозволяють частково описати процес розв'язування людиною творчих завдань, а також охарактеризувати умови, що сприяють або перешкоджають цьому процесу. Перед тим, як розглянути закономірності психології творчості, звернемося до простого прикладу завдання творчого типу з метою з'ясування їх особливостей.

Приклад. Проведіть чотири прямі лінії через розташовані квадратом дев'ять точок, не відриваючи олівця від паперу.

Рис. 14. Принцип розв'язання завдання
а) вид завдання у графічній формі
б) алгоритм розв'язання завдання

На рис. 14 показаний шлях розв'язання цього завдання. Воно демонструє особливість, що притаманна творчому мисленню, а саме - необхідність застосування нетрадиційного типу мислення, незвичайного бачення проблеми, виходу думки за межі звичного способу міркувань. Завдання передбачає припущення можливості виходу прямих ліній за межі частини площини, яка обмежена дев'ятьма точками. Тобто, після аналізу умов завдання необхідно спрямувати думку нетрадиційним шляхом.

З поняттям творчості нерозривно пов'язане поняття інтелекту. Під ним розуміємо сукупність самих загальних розумових здібностей, які забезпечують людині успіх в розв'язуванні різноманітних задач. Хоч інтелект являється одним із самих вивчених психологічних понять, в його розумінні є багато відмінностей. Одні вважають інтелект деякою загальною розумовою здібністю, інші думають, що в цьому понятті об'єднані уявлення про різні розумові здібності. Є погляд, який вбачає у інтелекті весь пізнавальний досвід особистості.

Для оцінювання рівня розвитку інтелекту звичайно використовуються тести інтелекту. В теперішній час їх розроблено достатньо, і вони призначені для людей різного віку, від 2-3 до 60-65 років. Тести для дітей називають «дитячими», а призначені для дорослих - «дорослими».

В роботі з дітьми від 2 до 16 років широке застосування знайшов тест Стенфорд-Біне. В ньому є шкали для оцінки загальної обізнаності, рівня розвитку мови, сприйняття, пам'яті, здібностей до логічного мислення. Всі завдання в тесті розподілені за віком. Коефіцієнт інтелекту - кількісний показник його розвитку - визначається шляхом порівняння даних дитини із середніми показниками, які характеризують багатьох дітей її віку. Крім того, за допомогою тесту Стенфорд-Біне можна визначити так званий розумовий вік дитини. Він відповідає тому фізичному віку, якого в даний час досягла дитина за рівнем свого інтелектуального розвитку.

Ще один відомий тест інтелекту - тест Векслера. Він має два різних варіанти, один з яких використовується в роботі з дітьми від 4 до 6 років, а інший - при вивченні дітей у віці від 7 до 16 років. Шкали даного тесту оцінюють володіння словом, вміння виявляти схожість та відмінність між предметами, запам'ятовувати, рахувати та ряд інших здібностей. Результати дослідження, проведеного за окремими шкалами-субтестами, об'єднуються в два показники: ВІП - вербальний інтелектуальний показник, що інтегрує результати виконання тих завдань, де використовується мова, і НІП - невербальний інтелектуальний показник, що складається із підсумків виконання завдань, в яких мова практично не вживається. Загальний показник інтелекту за даним тестом - ЗІП - представляє собою суму ВІП і НІП. Коефіцієнти інтелекту дуже стійкі протягом життя людини, хоч і не залишаються постійними. Стійкість тестових по показників спостерігається, починаючи приблизно з дворічного віку. Результати інтелектуального тестування дитини в одному віці в певній мірі можуть випереджати результати, одержані в подальшому віці. Проте чим більший інтервал часу проходить між роками, які тестуються, тим менший взаємозв'язок відповідних показників. Наприклад, коефіцієнти кореляції між показниками інтелекту, що відносяться до віку в 2 роки, і показниками, пов'язаними з віком в 10 і 18 років, складають 0,37 і 0,31, причому чим менші літа, які ми порівнюємо між собою, тим більше відмінностей в коефіцієнтах кореляції між ними і навпаки. Це свідчить про те, що в перші роки життя інтелектуальний розвиток дитини іде швидше, але потім, починаючи приблизно з віку 7-8 років, поступово уповільнюється. Низькі тестові показники інтелекту не завжди говорять про слабкі здібності людини. Це - один із найбільш важливих моментів, який необхідно враховувати при визначенні результатів тестування та їх інтерпретації. Якщо дитина не виконала тестове завдання, потрібно бути дуже обережним у визначені на цій основі перспектив її інтелектуального розвитку.