Психологія

Парламент. Засоби масової інформації

В різні часи, в різних народів у складі та особливостях діяльності парламенту виявлялися численні сходні риси. Це пов'язано з тим, що будь-які парламентські збори мають ті ж особливості, що і звичайний натовп. Парламентські діячі будь-якої країни схильні до підвищеної емоційності, агресивності, зайвої збудженості, спрощених ідей, надмірної підпорядкованості догмам та легко підпадають під вплив лідера. Вони можуть за незначний відрізок часу декілька разів змінити свою думку з певного приводу і, відповідно, додати до закону ряд виправлень. Саме завдяки цим виправленням закони іноді бувають сформульовані нечітко та суперечливо.

Але навіюваність парламентських діячів має чіткі кордони. Яким би блискучим не був виступ оратора, депутати не будуть голосувати проти інтересів впливових груп своїх виборців або проти точки зору керівника своєї партії.

У більшості випадків парламентаріям вдається зберегти свою індивідуальність і, відповідно, прийняти раціональні технічні закони. Незважаючи на всі недоліки парламентських зборів, у наш час саме парламент є кращим способом самоврядування народів та можливістю вберегтися від тиранії.

Засоби масової інформації (радіо, телебачення, преса) ефективно впливають на різноманітні спільноти людей, на формування загальноприйнятих смаків, громадського настрою та соціально-психологічних установок. У процесі такого впливу засоби масової інформації (ЗМІ) дотримуються певних правил: враховувати особливості зору, слуху, пам'яті та мислення можливої аудиторії глядачів; постійно поліпшувати умови сприйняття і засвоєння інформації та прагнути отримати максимальне співчуття з боку глядачів.

У наш час практично всю інформацію людство отримує за допомогою телебачення, радіо, преси або Інтернету. ЗМІ стали основним джерелом розповсюдження повідомлень, що впливають на громадську свідомість. Отже, з процесу отримання інформації виключається діалог, котрий є найважливішим фактором захисту від маніпуляцій свідомістю. Саме тому ЗМІ активно використовують для впливу на глядачів. У арсеналі ЗМІ існує ціла система прийомів, спрямованих на маніпуляцію громадською думкою.

Фабрикація фактів.

Вибірковість інформування. Широко розповсюджується лише бажана інформація, а небажана замовчується.

Спрощення інформації. А. Моль сформулював правило, на яке спираються усі ЗМІ: «повідомлення завжди повинно мати рівень зрозумілості, відповідний коефіцієнту інтелектуальності приблизно на десять пунктів нижче середнього коефіцієнту того соціального устрою, на який розраховано повідомлення». Підсвідомо людина тягнеться до спрощеного пояснення складних проблем.

Стереотипізація інформації. У. Ліппман (колишній журналіст №1 у США) вважав, що процес сприймання - це лише механічна підгонка ще невідомого явища під сталу загальну формулу - стереотип. Взагалі, незважаючи на велику кількість видань та передач, різноманітні погляди та стилі, у ЗМІ утворюються та використовуються одні й ті ж самі стереотипи, пропагується той самий набір основних поглядів та бажань.

Принцип демократії шуму. Якщо якийсь факт неможливо замовчати, то його просто гублять у масі іншої хаотичної, безглуздої та неважливої інформації.

Маніпулятивна семантика - «конструювання» повідомлення з фрагментів висловлювань чи відеоряду. Окремі частинки повідомлення правдиві, але те ціле, що з них утворили репортер чи редактор, не має нічого спільного з дійсністю.

Маніпулятивна риторика. Створення спеціальної мови для позначення тих чи інших явищ та дій, аби вони справляли на читачів потрібне враження. Цей маніпулятивний прийом активно використовувався американськими журналістами під час війни у В'єтнамі: військові дії - миротворча програма, масові бомбардування - захисна реакція, напалм - м'який заряд, концентраційні табори - стратегічні поселення.

Постійне стверджування та повторення певних фактів. Спрощення дозволяє представити головну думку, яку необхідно навіяти аудиторії, у формі короткого та енергійного твердження. Така форма вимагає відмови від роздумів, беззастережної віри. А повторення завжди було головним методом закріплення потрібних стереотипів у свідомості індивіда. Г. Лебон стверджував, що повторення укорінюється у глибинах підсвідомості, там, де зароджуються мотиви дій людини. Повторення надає твердженням більшої ваги, перетворює їх у нав'язливу ідею, в яку в решті решт починають вірити. Ствердження та повторення - це маніпулятивні прийоми, що постійно і дуже активно використовуються у комерційній рекламі.

Розподіл проблеми на окремі фрагменти. Розподіл цілісної проблеми на окремі фрагменти, так, щоб було важко, а, краще, неможливо поєднати їх та усвідомити проблему у цілому. Створено багато технічних прийомів, що сприяють цьому: статті у газетах діляться на частини і розміщуються на різних сторінках, текст чи передачу переривають рекламою та інше.

Підкреслена терміновість повідомлень. Цей прийом також активно посилює маніпулятивні можливості ЗМІ. Повсякчасне поновлення інформації позбавляє її будь-якої постійної структури. Людина не має часу усвідомити та зрозуміти повідомлення, бо постійно з'являються нові, не менш «термінові» та «важливі».

Сенсаційність. Сенсація - це повідомлення про події, що є надто важливими та унікальними і тому на них концентрується та утримується увага публіки. Під прикриттям сенсації можна замовчати важливу інформацію чи відволікти увагу людей від неї. Цікаві критерії відбору інформації, що здатна стати сенсацією. Вони виражені у відомому афоризмі: «Якщо собака вкусила людину, це не новина, а якщо людина вкусила собаку, то це вже сенсація».

Як це не парадоксально, але у владі сучасних ЗМІ перетворювати людей у величезний, не зібраний в одному місці натовп. Сучасній людині необхідно пам'ятати про існуючи прийоми маніпулювання її свідомістю і вчитися протидіяти тому впливу, який намагаються на неї вчинити. Масова та індивідуальна свідомість існують поряд багато тисяч років, доповнюючи одна одну. Цим процесам розвитку психіки людства властива періодичність. Домінування масової свідомості змінюється розквітом індивідуальної, а потім знов, у свою чергу, з'являється «масова людина».

Від масової свідомості не потрібно відмовлятися чи боятися її, потрібно лише знайти можливості комунікувати з нею, впливати на неї. Масова поведінка не лише революції і війни, це також масові свята, карнавали та дискотеки. Масова свідомість допомагає людині звільнитися від негативних емоцій, з якими їй важко а часом неможливо впоратися самостійно. Ці фактори ще раз підтверджують велику функціональну значимість психології мас та масової поведінки.