Економічні нормативи в системі контролю за банківськими операціями

Реферат

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н₁) контролюється НБУ при реєстрації та подальшій діяльності комерційного банку. До статутного капіталу комерційного банку встановлюються певні вимоги щодо розмірів.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н₁) зновустворених банків має становити:

а для місцевих кооперативних банків:

до одного року діяльності — 1000000 євро,

до двох років діяльності — 1100000 євро,

до трьох років діяльності — 1200000 євро,

до чотирьох років діяльності — 1350000 євро,

починаючи з п’ятого року діяльності — 1500000 євро;

б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних:

до одного року діяльності — 3000000 євро,

до двох років діяльності — 3500000 євро,

до трьох років діяльності — 4000000 євро,

до чотирьох років діяльності — 4500000 євро,

починаючи з п’ятого року діяльності — 5000000 євро;

в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку:

до одного року діяльності — 5000000 евро,

до двох років діяльності — 5500000 євро,

до трьох років діяльності — 6000000 євро,

до чотирьох років діяльності — 7000000 євро,

починаючи з п’ятого року діяльності — 8000000 євро.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності) банку (Н₂) — це відношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями. Співвідношення капіталу банку і активів характеризує достатність капіталу банку для проведення активних операцій із врахуванням ризику, що характерний для різноманітних видів банківської діяльності.

Норматив платоспроможності банку обчислюється за формулою:

де К — регулятивний капітал банку;

Ар — сумарні активи банку, зважені на відповідний коефіцієнт ризику.

При визначенні платоспроможності банку його активи підсумовуються з урахуванням коефіцієнтів їх ризику. Активи комерційного банку поділяються на п’ять груп за ступенем ризику вкладів та можливістю втрати частини вартості.

Група 1. Коефіцієнт ризику 0. Готівкові кошти. Банківські метали. Кошти в НБУ. Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ. Боргові цінні папери центральних органів державного управління в портфелі банку на продаж. Боргові цінні папери центральних органів державного управління в портфелі банку на інвестиції.

Група 2. Коефіцієнт ризику 10. Короткострокові та довгострокові кредити, що надані центральним органам виконавчої влади. Нараховані доходи за кредитами, які надані центральним органам виконавчої влади.

Група 3. Коефіцієнт ризику 20. Боргові цінні папери місцевих органів виконавчої влади, що рефінансуються та емітовані НБУ. Боргові ціні папери місцевих органів виконавчої влади в портфелі банку на продаж та на інвестиції. Кошти до запитання, нараховані доходи за коштами до запитання, депозитний овернайт, інші короткострокові депозити, кредити овердрафт, овернайт та інші короткострокові кредити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас.

Група 4. Коефіцієнт ризику 50. Кошти до запитання, нараховані доходи за коштами до запитання, депозити овернайт, які розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу; короткострокові та довгострокові кредити, що надані місцевим органам виконавчої влади; гарантійні депозити в інших банках (покриті); зобов’язання з кредитування, які надані банкам; валюта та банківські метали, які куплені, але не одержані; активи до одержання.

Група 5. Коефіцієнт ризику 100. Прострочені нараховані доходи за коштами до запитання в інших банках; прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані центральним і місцевим органам виконавчої влади; короткострокові депозити, нараховані депозити за строковими депозитами, що розміщені в інших банках; гарантійні депозити в інших банках (непокриті); прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за строковими депозитами, що розміщені в інших банках; кредити овердрафт, овернайт, кошти за операціями репо та інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу; довгострокові кредити, що надані іншим банкам; фінансовий лізинг (оренда), що наданий іншим банкам; пролонгована заборгованість за кредитами; кредити, які надані фізичним особам; товарно-матеріальні цінності; основні засоби; непокриті акредитиви; цінні папери до одержання за операціями андерайтингу та інші.

Нормативне значення Н₂ не може бути нижчим 8%.

Норматив адекватності основного капіталу банку (Н₃) — це відношення основного капіталу до загальних активів банку. Розмір основного капіталу банку коригується (зменшується) на суму недосформованих резервів під можливі збитки за активними операціями; нематеріальних активів за мінусом суми зносу; капітальних вкладень у нематеріальні активи; збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження; збитків поточного року.

Норматив адекватності основного капіталу банку (Н₃) обчислюється за формулою:

де Ко — основний капітал банку;

ЗА — загальні активи банку.

При розрахунку нормативу адекватності основного капіталу сума загальних активів відповідно зменшується на розрахункову суму резервів за всіма операціями банку, на суму неамортизованого дисконту за цінними паперами та зносу основних засобів.

Нормативне значення нормативу H₃ має бути не меншим, ніж 4 %.

Нормативи капіталу — це найважливіші нормативи, оскільки вони характеризують фінансову стійкість банку, його здатність виконувати більшість економічних нормативів.

Нормативи ліквідності. Під ліквідністю комерційного банку розуміють можливість і здатність банку забезпечувати безперебійне і своєчасне виконання законних грошових вимог і своїх фінансових зобов’язань перед вкладниками і кредиторами.

НБУ встановив для обов’язкового виконання комерційними банками три нормативи ліквідності:

1. Норматив миттєвої ліквідності (H₄). Розраховується як співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до поточних зобов’язань. Нормативне значення не менше 20 %.

2. Норматив поточної ліквідності (Н₅). Розраховується як відношення активів первинної і вторинної ліквідності до загальних зобов’язань банку. Нормативне значення не менше 100 %.

3. Норматив короткострокової ліквідності (Н₆). Розраховується як відношення ліквідних активів до короткострокових зобов’язань. Нормативне значення не менше 20 %.