Основні поняття. Функції банків. Сучасне світове господарство, за винятком локальних областей з перевагою економіки натурального господарства й окремих держав з автаркічною чи командно-адміністративною економікою, є цілісним ринковим простором із дуже складною внутрішньою структурою. Функціонування сучасного ринку практично неможливе без ефективно діючої фінансової системи, елементами якої є десятки тисяч різноманітних фінансових установ, що діють у різних умовах. Протягом багатьох сторіч фінансами займалися сотні тисяч людей, проте точного й однозначного визначення цього поняття дати не вдалося. Фінанси (у широкому значенні) — кошти й сукупність методів управління грошовими ресурсами. Також немає однозначного визначення поняття «банк». Банк у сучасних умовах — найважливіша фінансова установа в економіці, яка є джерелом корпоративного кредиту, кредиту для малих підприємств, споживчого кредиту для домашніх господарств, важливої фінансової інформації, для здійснення транснаціональних операцій, а також посередником у здійсненні грошових розрахунків. Але в багатьох випадках необхідне точніше формулювання поняття «банк» — не стільки для пояснення сутності цього фінансового інституту, скільки для вирішення важливих практичних завдань, наприклад, щоб довести, чи є конкретне фінансове підприємство банком і чи регламентується його діяльність певними правовими актами. Банк можна характеризувати набором функцій, які він виконує в економіці, але цей критерій не є вичерпним і достатнім. Так, на початку 80-х років XX ст. за законами США банком вважали будь-яку установу, що приймає кошти на депозити та надає кредити комерційним чи виробничим підприємствам. Проте виявилося, що, вилучивши з ділової практики одну з цих двох операцій, можна фактично надавати клієнтові банківські послуги і водночас формально не підпадати під дію законів про банківську діяльність, тобто вийти з-під контролю державних органів. Внаслідок цього на фінансовому ринку США почали з'являтися фірми, які одержали офіційну назву «небанківські банки». Згодом федеральна судова влада США визнала їх законними і зобов'язала Федеральну резервну систему (ФРС) реєструвати такі фірми і надавати їм доступ до ресурсів Федеральної корпорації страхування депозитів (ФКСД). В той період створенням небанківських банків зайнялися не лише дрібні компанії, а й провідні холдингові компанії й фінансові гіганти, наприклад Чейз Манхэттен Бэнк. У 1987 р. Конгрес припинив експансію небанківських банків на фінансовому ринку США і, крім того, суттєво конкретизував офіційне визначення банку, назвавши таким будь-яку організацію, що безпосередньо або через свого засновника є членом ФКСД. |