Значення і розвиток бджільництва

Реферат

З пасік людина одержує цінні продукти, рівнозначних замінників яким немає. Це насамперед мед, віск, квітковий пилок (обніжжя), прополіс, маточне молочко, бджолина отрута. Бджіл утримують підприємці та державні сільськогосподарські підприємства.

Сучасне сільськогосподарське виробництво неможливе без галузі бджільництва. Скрізь, де вирощують соняшник, гречку, ріпак, коріандр, кормові бобові, овочеві культури, у садах, на городах, під склом теплиць, на квітках комахозапилюваних рослин працюють бджоли.

Бджільництво — це загальновизнаний запилювальний цех, без якого неможливо одержувати високі сталі врожаї багатьох сільськогосподарських культур. На Україні бджоли щорічно запилюють майже 3 млн. гектарів посівів і насаджень різних культур. Доведено, що бджоли виконують майже 95% всієї запилювальної роботи. Дикі комахи теж добрі запилювачі, але кількість їх незначна, вони часто гинуть від застосування пестицидів у боротьбі з шкідниками сільськогосподарськик культур. Щодо запилення культур закритого грунту, то бджоли тут відіграють вирішальну роль. Комахозапилювані культури сільськогосподарських угідь є основною базою для одержання меду та інших продуктів, а бджоли — надійними помічниками в одержанні високих врожаїв, високоякісного і життєздатного насіння. Розрахунки показують, що навіть невеликий приріст врожаю від запилення бджолами дає річний прибуток, що в 10 разів перевищує вартість прямої продукції бджільництва.

Запилювальна робота бджіл настільки тісно поєдналась із збиранням нектару, що це позначилось і на загальному виробничому напрямі галузі — бджільництво в більшості районів в основному запилювально-медового характеру.

Потреба у бджолах-запилювачах з кожним роком зростає. Вона зумовлена розширенням посівів соняшнику, гречки та інших культур. Організація насиченого запилення ентомофільних культур не тільки підвищує врожаї, а й впливає на продуктивність праці бджологосподарств.