Виведення бджолиних маток

Реферат

Одержання личинок від материнських сімей. Вирощують маток з личинок не старше одноденного віку. Для одержання личинок в середину гнізда материнської сім'ї ставлять світло-коричневий стільник з бджолиними комірками і стежать за початком відкладання в них яєць маткою. На четвертий день після початку яйцекладки з яєць з'являються личинки. При спеціалізації пасіки на виведенні маток для одержання личинок одного віку доцільніше користуватись ізолятором з роздільної решітки. Стільник поміщають в ізолятор разом з маткою. На третій день стільник виймають і залишають для виведення личинок, на його місце в ізолятор ставлять інший.

Підготовка сім'ї-виховательки. Сім'я-вихователька повинна мати не менше 8 рамок бджіл різного віку і не менше 8 кг меду та 2—3 рамки перги. Існує два способи підготовки сім'ї-виховательки: без осиротіння, коли матку і розплід різного віку залишають в гнізді; і з осиротінням, коли в гнізді залишають лише печатний розплід, а матку і личинок забирають. При останньому способі сім'ю-виховательку починають готувати за 9 днів до дачі личинок на виховання. Матку з декількома маломедними стільниками відділяють роздільною решіткою, щоб вона не могла відкладати яйця по всьому гнізді. Через 9 днів у відділенні без бджіл весь розплід буде запечатаний і його залишають у сім'ї-виховательці, а матку з відкритим розплодом відділяють глухою перегородкою або відсаджують в інший вулик.

Підготовка сім'ї-виховательки без осиротіння полягає в тому, що матку на 2—3-х стільниках з вільними комірками для відкладання яєць відділяють діафрагмою з вікном із роздільної решітки, щоб бджоли могли вільно ходити з одного відділення в друге. При цьому способі в сім'ї завжди є відкритий розплід, що стимулює виділення маточного молочка бджолами.

Виготовлення воскових мисочок. Для прищеплення личинок необхідні штучно виготовлені мисочки. Їх виготовляють при допомозі шаблона, який являє собою дерев'яну паличку довжиною 100—120 мм, а в діаметрі 8—9 мм з закругленим і добре відполірованим кінцем. Відполірований кінець спочатку занурюють в холодну воду, а потім у розтоплений віск на глибину 6—7 мм. Після того як віск на шаблоні захолоне, його знімають. Віск набуває форми ройової мисочки. Виготовлені мисочки розтопленим воском прикріплюють до клинчиків або патронів, а останні до планок прищеплювальних рамок.

Прищеплення личинок проводять, в добре освітленому приміщенні при температурі близько +25 °С і надто вологому повітрі. В мисочки прищеплювальних рамок вносять по краплі маточного молочка, яке беруть з маточників з личинками 1—2-денного віку. Однак, згідно з останніми даними, це не покращує якості маток. Личинки переносять шпателем, виготовленим з алюмінієвого дроту або гусячого пір'я. Один кінець шпателя злегка зігнутий і має вигляд лопаточки. При перенесенні личинок шпатель підносять з боку спинки і намагаються захопити якомога більше молочка. В мисочку кладуть личинку на той бік, на якому вона лежала в комірці. Кращих маток одержують після подвійного перенесення личинок. Суть його полягає в тому, що прийнятих личинок через 10—12 год видаляють з мисочок, а на їх місце переносять наймолодших личинок, які потрапляють в умови повноцінної маточної годівлі. Рамку з личинками на маточне виховання ставлять в центрі гнізда. Місце для прищеплювальної рамки готують за 2—3 год до її дачі в сім'ю-виховательку. В залежності від породи бджіл у сім'ю-виховательку за раз дають 25—35 личинок.

Відбір маточників проводять на десятий день після прищеплення личинок. Малі, криві, довгі, з перехватами та іншими дефектами вибраковують, а нормальні роздають в сім'ї чи нуклеуси або поміщають в кліточки і лишають в сім'ї до виходу маток. Маточники, розміщені в рамці-розпліднику в кліточках, можна поставити на дозрівання в термостат при температурі +32—34 °С і вологості 70—80 %. На матковивідних пасіках для збільшення пропускної можливості сімей-виховательок і поліпшення якості вирощування маток щойно запечатані маточники видаляють з гнізда і передають на дозрівання в безматочні сім'ї або в термостат.

Поточний метод виведення маток зводиться до того, що вулик-лежак на 36 рамок ділять на три однакові частини перегородками і вікнами шириною 20 см і висотою 10 см, затягнутими роздільною решіткою, що не заважає вільному переходу бджіл з одного відділення в друге. До другого прищеплення личинок вікна в перегородках закриті глухими засувками. В кожному відділенні знаходяться сім'ї з матками-сестрами. Починають виведення маток тоді, коли сім'ї займуть 8—9 рамок. З центрального відділення матку відсаджують і готують сім'ю до виховання личинок. На п'ятий день після запечатування маточників відкривають вікна в перегородках і дають сім'ї другу партію личинок. Прищеплення проводять з подвійним перенесенням. На десятий день відбирають маточники і знову роблять третє прищеплення. Так можна безперервно одержувати маточники. При відборі зрілих маточників у центральне відділення з бокових переносять 2—3 рамки печатного розплоду і небагато відкритого, а порожні рамки переставляють у бокові відділення для відкладання яєць матками. Одночасно сім'ю перевіряють на наявність свищових маточників.

У кінці виведення вікна в діафрагмах закривають і в центральне відділення поміщають одну з найкращих маток.

Виведення маток з триденним циклом грунтується на властивості бджіл безматкової сім'ї закладати маточники на одноденних личинках, перенесених у мисочки протягом п'яти днів, причому найбільше маточників закладають на другий і третій день. Тому немає потреби чекати п'яти днів, щоб знову дати личинок на виховання. Уже на третій день бджоли починають вирощувати повноцінних маток другої і наступної партій.

Для успішного виведення маток з триденним циклом необхідно мати сильну сім'ю-виховательку, достатню кількість меду й перги в гнізді, наявність медозбору в природі або постійної підгодівлі. Крім того, 12-годинних личинок слід переносити на молочко, відбирати печатні маточники з гнізда за 5—6 год до дачі наступної партії личинок, за раз давати на виховання не більше 24 личинок і в одній сім'ї виховувати не більше 6 партій.

Зазначений спосіб розроблений на сім'ях бджіл сірої гірської кавказької породи. Застосування триденного циклу порівняно з п'ятиденним сприяє збільшенню виведення маток на 40—45%.

Найпростіший спосіб виведення маток застосовують на любительських пасіках. Попередньо відбирають сім'ю з високими господарсько корисними показниками, забирають від неї матку і весь відкритий розплід. Через 4—5 год у цій же сім'ї вибирають рамку з добовими личинками, в якій зигзагоподібно підрізують стільники так, щоб у крайньому ряді комірок по зрізу залишеної частини були личинки не старші доби. Ці комірки зрізують ножем на половину їх висоти. Потім проріджують личинок — одну залишають, а дві видаляють і стільник ставлять в сім'ю між закритим розплодом. Бджоли на личинках найнижчого ряду відбудовують маточники. Після цього пасічник вибраковує неякісні і за два — три дні використовує їх для різних потреб пасіки. В сім'ї, яка вирощувала маток, залишають один маточник або повертають матку, яку зберігали в нуклеусі.

Формування і утримання нуклеусів. Нуклеуси — це невеликі сім'ї бджіл для утримання молодих та запасних маток на період їх парування з трутнями. Залежно від спеціалізації пасік використовують різні типи нуклеусних вуликів, розмір рамки в яких може змінюватись від стандартної гніздової до 1/16 стандартної рамки.

Нуклеуси на гніздову рамку формують у звичайних вуликах з двох рамок печатного розплоду та однієї з кормом і бджолами. Якщо бджоли не досить щільно обсідають рамки з розплодом, на них струшують бджіл ще з 1—2 рамок. Рамки з розплодом і кормом беруть від сильних здорових сімей. Як правило, нуклеуси розміщують у вуликах-лежаках збоку від основної сім'ї за тимчасовою щільною перегородкою. У багатокорпусних вуликах нуклеуси формують в окремому корпусі, поставленому зверху гнізда, відділеному від нього діафрагмою і розвернутому льотком в протилежний бік від льотка основної сім'ї. Такі нуклеуси легко сформувати і ліквідувати, перетворивши у звичайні сім'ї. Проте на спеціалізованих матковивідних пасіках їх використовувати недоцільно, оскільки вони мають великий об'єм гнізда, для їх формування потрібно багато бджіл, розплоду і кормів. Тому на матковивідних пасіках користуються нуклеусами на зменшену рамку.

Нуклеуси на зменшену рамку, що має розмір 1/2 багатокорпусного вулика, 1/4, 1/6, 1/8 або 1/16 стандартної гніздової рамки, розміщують в нуклеусному вулику. Його місткість від 1 до 12 маткомісць, кожне з яких може мати 2—3 рамочки відповідного розміру. Найкраще користуватись чотиримісними нуклеусними вуликами, які мають по льотку в кожній стінці. Формування нуклеусів на зменшену рамку починають з підготовки нуклеусних вуликів, в яких глухі перегородки між нуклеусами, стельові дощечки, дно, годівниці не повинні мати щілин для проникнення бджіл. Льоткові і вентиляційні отвори обладнують зручними і надійними засувками. Дашки ставлять на петлі і шнури, а з внутрішнього боку їх утеплюють. До дня заселення нуклеусів готують цукровий сироп 65-процентної концентрації і виділяють молодих осиротілих бджіл. Для підготовки останніх за 1—2 доби до заселення нуклеусів на пасіці одержують потрібну кількість сильних збірних безматкових сімей. Попередньо в льотний період дня у вуликах-лежаках по боках розміщують по кормовій рамці. Потім з бджолиних сімей пасіки переносять у підготовлені вулики по 2—3 рамки печатного розплоду з бджолами і струшують 1—2 рамки молодих бджіл. В кожному вулику буде 18 рамок розплоду і додатково струшено 10—15 рамок бджіл. Вулики розміщують в тіні, відкривають всі льотки і замість стельових дощок ставлять вентиляційну сітку.

На другий день до початку льоту з половини рамок з новоствореної безматкової сім'ї в переносний ящик струшують бджіл так, щоб розплід не застудився. Через кілька днів знову беруть бджіл для заселення нуклеусів. З однієї збірної сім'ї протягом тижня можна заселити 60—80 маткомісць на 1/4 стандартної рамки.

Для заселення нуклеусів можна привозити бджіл з іншої пасіки або ж в погожий льотний день натрусити з рамок сильних сімей своєї пасіки. Бджіл для заселення нуклеусів беруть тільки від здорових сімей.

Заселяють бджіл так. До підготовлених нуклеусних вуликів, у годівницю і один стільник яких попередньо заливають цукровий сироп, а також відкривають вентиляційні отвори і закривають решіткою льотки, підносять ящик з бджолами і рамку з неплідними матками. В нуклеуси при їх заселенні краще саджати неплідних маток, що дає змогу вибраковувати дефектних. Щоб бджоли під час заселення не розлітались, їх збризкують водою. Потім відкривають нуклеусний вулик і всі стельові дошки, з кожного нуклеуса виймають по одній пустій рамочці, насипають бджіл, дають матку і закривають стелинами. Заселені нуклеусні вулики ставлять в тінь або прохолодне приміщення, де їх витримують три доби. За цей проміжок часу готують територію, на якій розташовують нуклеусні вулики на віддалі 3—4 м один від одного. Найкраще їх розміщувати серед невисоких дерев і чагарників. Це сприятиме зменшенню втрат неплідних маток. Увечері, через три доби після заселення, нуклеуси ставлять на кілочки так, щоб було зручно працювати, і відкривають льоткові засувки. У багатонуклеусних вуликах слід відкривати льотки не одночасно, а по одному з протилежних боків з інтервалом у півгодини. Це запобігає з'єднанню сімей через льотки, ослабленню одних і непомірному посиленню інших.

Догляд за нуклеусами. На наступний день уранці перевіряють всі нуклеуси на наявність маток і кількість бджіл. Кожну матку потрібно знайти серед бджіл і переконатись, що вона повноцінна. Маток з дефектами знищують і підсаджують інших.

Перевіряти нуклеуси з неплідними матками потрібно обережно, щоб не перешкодити їх орієнтовним, а потім і шлюбним вильотам. Оскільки частина маток під час польотів на парування губляться, нуклеуси з неплідними матками потрібно періодично оглядати, найкраще до 10-ї і після 17-ї години.

При сприятливій погоді на 12—15-й день більшість маток починають відкладати яйця, а тих, що не відкладають, потрібно замінити на молодих або поставити зрілі маточники. При цьому прийом маток, які вийшли з маточників, значно вищий, ніж при безпосередній підсадці молодих маток.

Пропускна здатність нуклеусів — це кількість плідних маток, одержаних з однієї сім'ї. Вона залежить від погодних умов, тривалості використання нуклеусів, місця розташування і типу нуклеусних вуликів, кількості в них маткомісць тощо. За даними досліджень в Закарпатському бджолорозпліднику з нуклеусів на 1/4 стандартної рамки виходило в середньому за сезон 4 плідні матки, на 1/6 — 2,9 і на 1/16 — 2,7 матки.