Організація запилення бджолами сільськогосподарських культур

Реферат

Для правильної організації запилення необхідно знати потребу в бджолиних сім'ях, строки їх підвезення, способи розміщення на масиві запилюваної культури та економічну ефективність цього агротехнічного заходу.

Норми бджолиних сімей, які забезпечують високу заплідненість квіток, є важливою умовою підвищення урожайності. Добра заплідненість квіток гречки та конюшини забезпечується тоді, коли кожну з них бджоли відвідають 2 рази, соняшника — 6—8, огірків — 5—20, інших кабачкових — 20—30, люцерни — 1 раз. Повне збирання нектару комахами негативно позначається на життєвих функціях зав'язі квітки. Норма бджолиних сімей обумовлена кількістю квіток на одиниці площі посіву та бджіл, які здатні їх запилити за свій робочий день.

Потрібну кількість бджіл на 100 м² посіву визначають поділом умовної кількості квіток на денну продуктивність роботи бджоли. У 3—4 повтореннях на 10 рослинах або на невеликій площі підраховують кількість квіток, перераховують цей показник на 100 м² і перемножують на необхідну кратність відвідування їх бджолою. Це буде умовна кількість квіток. За секундоміром визначають тривалість роботи почергово 10—15 бджіл, поки вони є у полі зору спостерігача, і одночасно підраховують кількість відвідуваних ними квіток. Перераховують середній результат на одну годину і тривалість робочого дня бджоли, що й є продуктивністю її роботи. Нектаровиділення квіток обумовлює тривалість робочого дня бджіл. Квітки гречки, наприклад, приваблюють бджіл переважно у першу половину світлового дня. На їх запилення необхідно 200—250 бджіл на 100 м².

Норму бджолиних сімей визначають з урахуванням того, що льотні бджоли становлять близько половини сім'ї. З цих бджіл безпосередньо у полі працює тільки половина, а друга в цей час перебуває в польоті, або у вулику. Отже, тільки четверта частина бджіл сім'ї безперервно працює у полі на квітках.