Bесняно-літній догляд за бджолами

Реферат

Скорочення гнізд передбачає створення поліпшеного температурного режиму зменшенням об'єму тієї частини вулика, де ущільнено сидять бджоли. В ньому легше обігрівати розплід, що особливо корисно для сімей середньої сили і слабких. Скороченим вважають таке гніздо, в якому всі стільники щільно вкриті бджолами. Зайві та з кормом тимчасово можуть знаходитись за вставною дошкою. Для вільного доступу бджіл до меду В. А. Нестерводський (1950) запропонував зробити три круглих отвори діаметром 2 см у верхній частині дошки.

Зменшений об'єм гнізда сприяє розвитку сім'ї лише тимчасово. В більшості областей України після виставлення і очисного обльоту бджіл цей період триває протягом 4—5 тижнів.

На пасіках, де утримують сильні сім'ї у багатокорпусних вуликах, скорочення гнізд економічно невиправдане, бо додаткові затрати праці приростом бджіл не окупаються.

Весняне нарощування бджіл. Сильні сім'ї — основа високопродуктивного бджільництва. Передовий досвід показує, що кількість одержаної продукції від бджолиних сімей та запилювальна робота залежать від їх сили. Збір меду сильними сім'ями порівняно із середніми більший у 2—3 рази. Ця перевага особливо помітна в умовах бурхливого і нетривалого взятку та несприятливої погоди. Сильні сім'ї стійкіші проти холоду, ураження збудниками хвороб, краще захищаються від ворогів, викрадачів меду. В їх гніздах легше підтримується необхідний режим для виховання розплоду, менше витрачається корму на одиницю живої маси бджіл, у будь-яких умовах вони висилають більше збирачок на квітки рослин. У слабких сім'ях робочі особини перевантажені, тривалість їх життя скорочується, матка не повною мірою проявляє відтворну здатність. Пасічник може доглянути більшу кількість сильних сімей, ніж слабких і середніх. Скорочення затрат на сильні сім'ї та ріст виходу продукції зумовлює зниження собівартості 1 ц умовного меду.

Забезпечення кормом і підгодівля бджіл. Нарощування бджіл до медозбору потребує значних витрат корму, особливо на годівлю личинок та обігрівання гнізда. Встановлено, що протягом весняного періоду сім'я споживає близько 30 кг меду. Частину його бджоли збирають з ранніх медоносів. Значно впливає на розвиток сім'ї запас корму, до якого бджоли мають доступ. Якщо вони відчувають закінчення його, починають обмежене витрачання за рахунок послаблення темпів росту сім'ї.

Досвід пасік Світловодського району Кіровоградської області переконливо свідчить, що наявність у вулику 15—17 кг меду на час головної весняної ревізії забезпечує високий темп розвитку сімей. У другій половині травня, коли починається медозбір з білої акації, бджоли займають 19—20 рамок вулика-лежака. Прибуток контрольної сім'ї за період ранньолітнього медозбору становить 40—50 кг.

Стільники із запечатаним медом, заготовленим влітку минулого року, містять не тільки повноцінний вуглеводний корм, а й пергу. Тому навіть в несприятливу погоду весною бджоли використовують всі необхідні поживні речовини, щоб годувати личинок і матка не зменшувала відкладання яєць. Якщо запас корму весною недостатній, сім'ї необхідно підгодовувати. Дослідами встановлено, що найвищу ефективність для поповнення кормових запасів має підставляння стільників з медом, які були вилучені з гнізда восени. Цим розширюють гніздо, стимулюють розвиток сімей.

Позитивний вплив має підгодівля цукровим сиропом у першій половині весни, коли ще немає навіть підтримуючого медозбору. Для посилення розвитку доцільно 1—2 рази підгодовувати всі сім'ї незалежно від рівня кормозабезпечення. Після ревізії корм роздають вибірково, користуючись даними обліку по кожній сім'ї.

Цукровий сироп для весняної підгодівлі готують 50—60-процентної концентрації, враховуючи потребу бджіл у воді. Цукор розчиняють у кип'яченій воді, охолоджують (до +35 °С) і розливають увечері в годівниці, які краще ставити над гніздом. При цьому зручно наливати сироп, він не охолоджується і бджоли охоче вибирають його. Якщо на пасіці є годівииці-рамки, їх ставлять біля заставної дошки та прикривають утеплювальними подушками. Часті підгодівлі невеликими порціями сиропу на бджолофермах та на пасіках з промисловою технологією невиправдані, оскільки трудомісткі.

Для тривалішого стимулюючого впливу сироп доцільно роздавати у поліетиленових мішечках порціями 2—3 кг. Мішечок кладуть над гніздом безпосередньо на верхні бруски рамок, роблять в ньому три проколи і прикривають утепленням. Бджоли поступово вибиратимуть корм, що посилює розвиток сім'ї. З цією ж метою все ширше застосовують підгодівлю цукровим тістом (канді). Його необхідно класти над гніздом, загорнувши в цупкий папір або марлю. При виготовленні тіста бажано додавати хоча б 5—10 % квіткового пилку. Підгодівлю з введенням у корм антибіотиків дозволяють лише у випадках необхідності лікування бджіл.

Використання весняних медоносів для нарощування бджіл в умовах стаціонарного точка або на кочівлі. Дуже зручно для догляду і розвитку сімей, якщо центральна садиба та основний пасічний точок розміщені на схилї проти сонця серед протиерозійних чи полезахисних насаджень, біля лісу в затишному місці. Цвітіння ліщини, вільхи, верб, кленів, жовтої акації, жимолості, трав'янистих рослин, що дають бджолам нектар і пилок, поповнює кормові запаси і зумовлює прискорений розвиток сімей. На стаціонарному точку в цей час можна виконувати роботи по весняному догляду та підготовці до літнього медозбору.

Значно впливає на розвиток сімей цвітіння садів — пора, коли у гніздах з'являються запаси меду (інколи відкачують товарну продукцію), вдосталь високопоживної перги і воску.

Якщо весняних медоносів поблизу немає і місце для утримання сімей незручне (продувається вітром), вулики необхідно перемістити не далі як на 0,5 км від джерела корму. Пасіки, які часто перевозять, починаючи з ранньої весни мають сильні сім'ї і дають багато продукції.

Розширення гнізд. Поки сім'я після очисного обльоту не росте, в ній прогресує темп відкладання яєць маткою, розширюється площа стільників, зайнятих розплодом, молодими замінюються перезимовані бджоли. В майбутньому розвиток сім'ї залежатиме від доброякісних стільників, які потрібні для розміщення розплоду, бджіл та кормів.

Практичний досвід свідчить, що в звичайних чи скорочених гніздах перше розширення роблять, коли всі середні рамки, крім крайніх (по одній з кожного боку), зайняті розплодом. У скороченому й утепленому гнізді матка може перейти для відкладання яєць і на крайні стільники, але там їй тісно, що призводить до зниження її фізіологічного навантаження і послаблення росту сім'ї.

Для підтримання високих темпів розвитку важливо весною своєчасно розширити гніздо стільниками та рамками з штучною вощиною. Чим сильніша сім'я і тепліша погода, тим більше потрібно рамок. Коли у вулику-лежаку бджоли займають не менше 12 вуличок, застосовують разове розширення, при якому всі рамки відсувають у порожню частину вулика, а на їх місце (проти льотка) ставлять відбудовані стільники і вощину.

У багатокорпусних вуликах гніздо збільшують на один корпус. Перше розширення при відсутності медозбору проводять тоді, коли сім'ї стає помітно тісно і їй потрібні готові світлокоричневі стільники для розплоду. Передчасне розширення погіршує тепловий режим, може затримати розвиток, особливо під час похолодань. Слабкі і середні сім'ї доводиться доглядати пильніше, розширювати гнізда частіше невеликою кількістю рамок, що призводить до зниження продуктивності праці. Але й такі сім'ї потребують належної уваги для поліпшення стану пасіки в майбутньому.

Утримання у вуликах-лежаках по дві сім'ї вважають ефективним для сімей невеликої сили. Додаткові затрати на пересаджування сильних сімей невиправдані.

Другу сім'ю за перегородкою поселяють у вулик ще з осені, щоб обом поліпшити умови теплового режиму не тільки весною, а й узимку. При цьому зменшується витрачання корму під час зимівлі і весняного розвитку. Як тільки обидві половини вулика бджоли займуть повністю, одну із сімей пересаджують в окремий вулик. Для цього треба передбачити йому місце з весни біля здвоєних сімей.

У багатокорпусних вуликах вимушене утримання по дві сім'ї здійснюють в окремих корпусах, розділених тонкою перегородкою з дикту. Льотки їх спрямовують у протилежні боки. Пізніше одну сім'ю знімають і розширюють гнізда звичайним способом.

Використання маток-помічниць. Нарощування бджіл до медозбору цілком залежить від інтенсивності яйцекладки матки. Оскільки вона в сім'ї одна, то можливості збільшувати кількість робочих особин досягають певної межі, зумовленої фізіологічними особливостями самки. Дальше зростання темпів підготовки збирачок корму може забезпечити друга матка, яку утримують поза основною сім'єю. Для неї формують відводок, де вирощують додаткову кількість бджіл, яких потім приєднують до основної сім'ї. Дві матки прискорюють нарощування бджіл до медозбору.

Нарощування бджіл у відводках з додатковими матками залежить від умов медозбору. Якщо основні масиви медоносних рослин цвітуть у липні — серпні, то формують ранні відводки з матками, виведеними на цій же пасіці або закупленими з південних бджолорозплідників. Відбирання частини бджіл і розплоду від основних сімей у відводки посилює темп розвитку та запобігає роїнню. Наступним об'єднанням створюються сильні сім'ї, які потім залишаються з молодими матками.

Другий варіант використання маток-помічниць придатний для пасік, що одержують основну кількість меду в ранній період, наприклад, з білої акації та еспарцету. До початку їх цвітіння весною немає часу на вирощування маток і утворення з ними відводків. Тому доводиться формувати їх наприкінці одного сезону, а використовувати в наступному. Але додатковий мед, одержаний з їх допомогою, як правило, дає економічну вигоду. Відомо багато прикладів, коли під час цвітіння білої акації сильні бджолині сім'ї дають по 20—30 кг товарного меду.

Вибракування стільників і поновлення знізда. Влітку, коли сім'ї досягають найбільшої величини і настає медозбір, розширене гніздо має бути достатнім для розміщення розплоду, свіжого нектару, переробленого меду та перги. В умовах посереднього медозбору сім'ям, яких утримують у вуликах-лежаках, потрібний запас із 20—24 стільників, у багатокорпусних — 40. Під час бурхливого медозбору потреба в них збільшується відповідно до 24—36 і 50—60.

Від розміщення в комірках меду стільник помітно не змінюється — тривалий час залишається світлим, без баласту. В медовій частині гнізда його можна використовувати 8—10 років. Якщо стільник постійно знаходиться в центральній частині гнізда, де виводяться одне за одним покоління бджіл, він швидко погіршується.