Збір з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачують підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно (жилий будинок або його частину, садовий будинок, дачу, гараж, інші об'єкти першої групи основних фондів). Ставка збору встановлена в розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу. Не сплачують збір: державні підприємства, установи, організації, якщо вони придбали нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів; громадяни, якщо вони придбали житло, перебуваючи у черзі на одержання житла, або придбали житло вперше; власники житла, які отримали його в результаті приватизації, а також сільськогосподарські товаровиробники, які сплачують фіксований сільськогосподарський податок. Збір з вироблених або імпортованих в Україну тютюнових виробів сплачують суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють їх виробництво або імпортують їх в Україну. Ставка збору встановлена в розмірі 5 відсотків від вартості тютюнових виробів, вироблених в Україні, а для імпортних тютюнових виробів — від митної їх вартості. Збір з послуг стільникового рухомого зв'язку справляється з підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які користуються такими послугами, а також з операторів, що надають їх безплатно. Не сплачується цей збір, якщо послугами стільникового зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту. Збір не стягується також при: транслюванні програм радіо- та телевізійними станціями; передаванні або прийомі інформації за допомогою радіозв'язку; користуванні радіотелефонами, підключеними до номерів квартирних телефонів, тощо. Ставка збору становить 6 відсотків від вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку. Суб'єкти підприємницької діяльності, їх філії, об'єднання, бюджетні, громадські організації, які протягом календарного місяця не здійснили витрат на оплату праці, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за ставкою 32 відсотки від суми, визначеної як добуток мінімального обсягу заробітної плати, та кількості працівників, на яких здійснюється нарахування заробітної плати. Такий порядок сплати передбачено з вересня 1999 року до 2002 року. Суми своєчасно не сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені. Вона нараховується на суми заборгованості за кожний день прострочення платежу з розрахунку 120 відсотків річних від облікової ставки НБУ, що діяла в період наявності недоїмки. Кошти Пенсійного фонду України використовуються на фінансування таких заходів: — виплат пенсій за віком (у тому числі працюючим пенсіонерам), за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років, соціальних та інших пенсій, установлених законодавством; — виплат допомоги у зв'язку з доглядом за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину до досягнення нею віку, встановленого законодавством; — підвищень пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати; — реалізації державних і регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій населення; — забезпечення поточної діяльності та утримання органів управління фонду; — зміцнення матеріально-технічної бази системи фонду, органів і установ соціального забезпечення; — організації роз'яснювальної роботи серед населення і здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду не за цільовим призначенням, у тому числі на кредитні, депозитні операції, надання позичок тощо. Фонд організує облік і отримує необхідну інформацію від підвідомчих організацій і установ, подає зведені дані відповідним органам державного управління, несе відповідальність за своєчасне і повне фінансування витрат на виплату пенсій та допомоги за рахунок своїх коштів. Надзвичайно важливою проблемою є реформування системи пенсійного забезпечення в Україні. Згідно з Указом Президента України від 13 квітня 1998 року "Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні" передбачається розпочати поступове розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. Так, джерелами виплати трудових пенсій передбачено страхові збори (внески), а для певних категорій працівників — кошти державного бюджету; соціальних пенсій — кошти державного та місцевих бюджетів; додаткових пенсій — кошти недержавного пенсійного страхування. Для реалізації цих і інших завдань реформування пенсійного забезпечення Указом Президента України від 4 травня 1998 року передбачено поетапне впровадження персоніфікованого обліку збору (внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування шляхом відкриття персональних рахунків у банківських установах на усіх застрахованих осіб і пенсіонерів, запровадження системи пенсійного страхування, посилення контролю за сплатою збору (внесків). Передбачається також поступове поглиблення диференціації розмірів пенсій залежно від трудового внеску та страхового стажу кожної застрахованої особи, збільшення їх середнього розміру до рівня межі малозабезпеченості, впровадження накопичувальних персональних рахунків в системі обов'язкового пенсійного страхування. Під час проведення пенсійної реформи необхідно забезпечити: — дотримання конституційного принципу, за яким будь-які нововведення не можуть погіршувати існуючого стану пенсійного забезпечення населення; — перехід до солідарної участі роботодавця та працівника у сплаті страхових зборів (внесків); — залежність розміру пенсії від трудового внеску та страхового стажу; — встановлення та виплату соціальних пенсій за умови відсутності інших джерел доходів залежно від ступеня нужденності особи; — зменшення демографічного навантаження на фінансову основу пенсійного забезпечення; — стимулювання підвищеним розміром пенсії відстрочки громадянами реалізації права на одержання пенсії при досягненні встановленого законодавством пенсійного віку; — врахування рівня доходів працюючих пенсіонерів при нарахуванні пенсій та виплаті державної допомоги малозабезпеченим пенсіонерам; — забезпечення недержавного пенсійного страхування; — інвестування коштів, що накопичуватимуться на персональних накопичувальних пенсійних рахунках, тільки у високоліквідні галузі економіки, житлове будівництво, щоб забезпечити примноження цих коштів. |