Мито

Реферат

Зовнішньоекономічну діяльність в Україні здійснюють суб'єкти підприємницької діяльності, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять на митну територію України або вивозять за її межі товари та інші предмети, що відповідно до чинного законодавства підлягають обкладанню митом.

Мито — це податок на товари та інші предмети, які перетинають митний кордон України. В Україні зовнішньоекономічна діяльність регулюється Законом "Про єдиний митний тариф", а також іншими законодавчими актами, прийнятими на його основі органами виконавчої влади.

Єдиний митний тариф України — це систематизоване зведення ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі.

Єдиний митний тариф України розроблений на міжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної віддовідності із загальноприйнятими у міжнародній практиці принципами і правилами митної справи. Ставки його єдині для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності й територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Єдиний митний тариф затверджує Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів. Він має таку побудову: преференційну, пільгову та повну ставки.

За методами вирахування в Україні застосовуються такі види мита:

— адвалорне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

— специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, що обкладаються митом;

— комбіноване, що поєднує ці види митного обкладання.

Установлює пільги і змінює ставки мита, в тому числі на предмети особистого користування, Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів.