В Україні застосовуються такі види мита: ввізне, вивізне, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України. Ввізне мито диференційоване: — до товарів та інших предметів, що походять із держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, а також до товарів та інших предметів, що походять із країн, що розвиваються, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України; — до товарів та інших предметів, що походять із країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом; — до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом. Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України за ставками, передбаченими Єдиним митним тарифом. На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більш як 4 місяці з моменту його встановлення. Спеціальне мито застосовується: — як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію України у таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів; — як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції у випадках, що визначаються законами України; — як захід у відповідь на дискримінаційні дії чи недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України. Ставка спеціального мита встановлюється у кожному окремому випадку. Антидемпінгове мито застосовують у таких випадках: — ввезення на митну територію України товарів за ціною, істотно нижчою за їх конкурентну ціну в країні експорту на момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації чи розширенню виробництва подібних товарів в Україні; — вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам України. Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в країні експорту на момент цього експорту і заявленою при його ввезенні на митну територію України або різниці між ціною об'єкта демпінгу з України і середньою ціною українського експорту подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів на той самий період. Компенсаційне мито застосовується у таких випадках: — ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам або перешкоджає організації чи розширенню виробництва подібних товарів в Україні; — вивезення за межі митної території України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якшо таке вивезення завдає або загрожує завдати шкоди державним інтересам України. Ставка компенсаційного мита не може перевищувати розміру субсидій. Для встановлення фактів, що дають підстави до застосування спеціального антидемпінгового і компенсащйного мита, провадиться розслідування. Таке розслідування здійснює Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України за заявою українських або іноземних заінтересованих державних органів, підприємств, організацій, а також з ініціативи Митно-тарифної ради України. Мито на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, нараховується на основі їхньої митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури: — на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; — комісійні та брокерські; — плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що стосується цих товарів та інших предметів і має бути сплачена імпортером (експортером) прямо або побічно як умови їх ввезення (вивезення). При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається згідно із законодавством, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах — експортерах зазначених товарів та інших предметів. |