— надання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг із ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та надання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці й війни, інвалідам, одиноким особам похилого віку та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я; — операції з продажу товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також деякі інші операції. Об'єкти оподаткування ПДВ оподатковуються за ставкою 20 відсотків і нульовою ставкою. При цьому платники податку здійснюють окремий облік операцій з продажу та придбання, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та звільнених від оподаткування, а також операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва (обігу) або не підлягає амортизації імпортних та експортних операцій. За нульовою ставкою оподатковуються операції з: продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України; продажу робіт, послуг, призначених для використання та споживання за межами митної території України; продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах). Важливим для забезпечення ефективного функціонування ПДВ є порядок обчислення і сплати податку. Основним первинним звітним податковим і одночасно розрахунковим документом є податкова накладна. Вона складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у трьох примірниках. Оригінал і перша копія податкової накладної надаються покупцю, друга копія залишається у продавця товарів. Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Виписується податкова накладна на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності, що ввозять (пересилають) товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної. Для обчислення і сплати податку важливо встановити дату виникнення податкових зобов'язань і право платника на податковий кредит. Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: — або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), а при готівковому їх продажу — дата оприбуткування в касі; — або дата відвантаження товарів, для робіт, послуг — дата оформлення документа. При продажу товарів (робіт, послуг) із використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних та інших чеків датою виникнення податкових зобов'язань є: або дата оформлення податкової накладної, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека). При здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій: — або дата відвантаження платником податку товарів, а для робіт, послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг); — або дата оприбуткування товару платником податку. При здійсненні бартерних операцій з нерезидентами — дата оформлення вивізної або ввізної митної декларації. У разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів датою виникнення податкових забов'язань є дата надходження таких коштів на розрахунковий рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації. Датою виникнення права платника на податковий кредит, який складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунка платника, дата виписки відповідного рахунка — в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної. Для операцій із ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) — дата сплати податку за податковими зобов'язаннями при оформленні ввізної митної декларації. Для бартерних (товарообмінних) операцій — дата здійснення заключної (балансуючої) операції, яка відбулася після першої з подій: або дата відвантаження товарів, або їхнього оприбуткування. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку — не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом. У строки, передбачені для сплати податку, платник подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію, незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання, чи ні. У разі, коли за результатами звітного періоду сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов'язань, така різниця підлягає відшкодуванню платнику з державного бюджету. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок наступних платежів із цього податку. Таке рішення платника відображається в податковій декларації. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум із бюджетного рахунка на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до сплати будь-якими банківськими установами. Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів за іншими податками, зборами (обов'язковими платежами) не дозволяється. Суми ПДВ зараховуються до державного бюджету та використовуються, у першу чергу, для бюджетного відшкодування податку й формування бюджетних сум, що спрямовуються як субвенції місцевим бюджетам. Для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій із продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю. Якщо обсяг оподатковуваних операцій менший ніж 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, платник податку може застосовувати за своїм вибором податковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу. Заяву про своє рішення з цього питання він подає податковому органу за один місяць до початку календарного року. Платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України. Контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету здійснюють податкові органи, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України — митні органи. |