В умовах переходу до ринкових відносин державне регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки є виправданим. Сутність проблеми полягає в тому, що, по-перше, є галузі, які без державної допомоги в умовах трансформації економіки не мають достатніх фінансових можливостей для розвитку, але вони суттєво впливають на загальний стан розвитку економіки держави. Це передусім паливно-енергетичний, агропромисловий, металургійний комплекси. По-друге, при переході до ринку тільки при державній підтримці можуть розвиватися наукоємні й технологічно складні виробництва. Необхідність державної підтримки розвитку економіки в умовах України зумовлена ще й тим, що після проголошення державної незалежності постало питання про створення власної економіки, оскільки народногосподарський комплекс України в умовах союзної держави був надмірно інтегрований і не являв собою в значній своїй частині технологічно замкнутого виробництва. Крім того, структура галузей економіки не відповідала потребам України, а була зорієнтована на потреби колишнього Союзу. Якщо до цього додати високий рівень мілітаризації тодішньої економіки, то значні асигнування, що виділяються з бюджету на розвиток народного господарства, стануть у більшості своїй виправданими. У 1992—1997 роках бюджетні видатки на фінансову підтримку підприємств не обмежуються спрямуванням витрат за існуючою тоді бюджетною класифікацією "на народне господарство". Крім цього, необхідно враховувати такі групи бюджетних витрат, як: фінансування заходів щодо державного регулювання цін; кредити на закупівлю сільськогосподарської продукції; кредати підприємствам, що зазнають тимчасових труднощів; витрати на реструктуризацію вугільної промисловості; витрати на технічне переозброєння підприємств паливно-енергетичного комплексу тощо. За прийнятою у 1997 році бюджетною класифікацією витрати на розвиток економіки включають такі групи витрат: 1) промисловість та енергетика; 2) будівництво; 3) сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство; 4) транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика; 5) інші послуги, пов'язані з економічною діяльністю. Форми фінансової підтримки галузей економіки та окремих підприємницьких структур постійно розвиваються. Так, фінансова підтримка державних та інших підприємств, у майні яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, здійснюється з бюджетних асигнувань, як правило, на поворотній основі під затверджені проекти використання коштів, що надаватимуться як державна підтримка, під бізнес-плани й проекти санації цих підприємств. |