У сиву давнину, коли ще не було писемності, люди створювали різні історії, легенди, казки. У цих розповідях людина намагається висловити своє розуміння навколишнього світу. Люди ще тоді помітили, що в житті поряд йдуть зло та добро, правда та неправда. В реальному житті далеко не завжди добро перемагало зло, але людина не хотіла в це вірити і складала казки, в яких неодмінно правда перемагала неправду. Яку б казку ми не пригадали, скрізь перемагає справедливість, доброта, працьовитість, чесність. У казці «Названий батько» тільки один з трьох братів стає щасливою людиною, бо не розминувся з правдою. Небіж із казки «Про Правду і Кривду» стає найбагатшою та найщасливішою людиною, бо завжди чинив чесно, справедливо та з добротою до оточуючих: «Я забуваю все те, що ти мені робив... як приїдеш у свій город, розказуй усім, що лучче жити правдою, аніж кривдою». Недарма в народі говорять: «Щедрий той, хто дає непросячим». Прожити щасливо своє життя допомагає не тільки чесність та справедливість, але й людська мудрість. У казці «Мудра дівчина» завдяки розуму, кмітливості дівчини було вирішено безліч проблем, і всі герої отримали по заслугах. Думку про перемогу людського розуму, досвіду та мудрості над дурістю та невіглаством підкреслюють і народні прислів'я: «Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом», «Людина розуму вчиться весь вік». |