Доба кріпацтва була жахливим часом. Людина не просто працювала на когось, а належала пану, як звичайна річ, яку можна було і купити, і продати. Тарас Шевченко сам народився у кріпацькій родині, і тому розумів, що значить бути кріпаком. У центрі поезії «Сон» — образ матері-кріпачки, яка працює на панщині, а коли видається вільна хвилинка, біжить до дитини:
Втомившись від важкої праці, жінка задрімала і побачила чудовий сон. Це був не звичайний сон, а найпрекрасніший! Мати-кріпачка побачила уві сні свого сина вільним:
На жаль, це був тільки сон:
Недарма кінцівка твору видається такою сумною та трагічною:
|