Образ вчителя проходить крізь життя кожного з нас. Я пам'ятаю своє Перше вересня, коли шкільний дзвоник пролунав для мене вперше. Пройшло всього чотири роки, але цей день живе у моїй пам'яті з усіма подробицями. Зараз у нас викладають багато вчителів, які вчать нас різних предметів. З одного боку, всі вчителі — різні, але з іншого — вони виконують одну дуже важливу справу: навчають та виховують нас. У поезії «Вчителька» Андрій Малишко змальовує образ саме такої жінки, яка навчає та виховує. Минуло багато років, але автор пам'ятає свою вчительку:
У творі сказано про невтомну працю вчителя, яка обов'язково залишить свій слід у житті кожного учня:
Змальовуючи образ своєї вчительки, Андрій Малишко висловлює подяку всім учителям, які навчали, навчають і будуть навчати нас. Недарма автор передає глибоку любов і пошану до вчителя в останній строфі:
Нехай ці рядочки стануть гімном для нас, сучасних учнів! |