Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі «Лось». I варіант

5 клас

З раннього дитинства нас вчать берегти та охороняти природу, любити тварин, адже вони — брати наші менші. Завжди серед людей будуть ті, хто любить тварин, оберігає їх, і ті, хто не сприймає їх як живих істот, а тільки використовує.

В оповіданні Євгена Гуцала «Лось» розповідається жахлива історія, яка сталася в тайзі. Як не намагалися брати врятувати тварину, яка потрапила в біду, їм це не вдалося. Спочатку лось мало не став жертвою сил природи, які бувають інколи жорстокі і до тварин, і до людей. Не встигли хлопчики врятувати лося з ополонки, як пролунав постріл браконьєра: «Коли пролунав постріл, то лось деякий час ще біг уперед, а потім спіткнувся, ніби натрапив на корч. Діти спочатку й уваги не звернули на постріл, але коли лось упав на сніг, вони зрозуміли, по кому стріляли». Скільки зусиль витратили брати, щоб врятувати тварину, адже без їхньої допомоги лось не вижив би! Та все дарма. Смерть наздогнала беззахисну тварину. Її було вбито руками людини, яка не знає, що таке гуманізм, людяність. На щастя, діти не погодились на пропозицію браконьєра. Дитяча совість не продається. І ясно, що, ставши дорослими, ці діти любитимуть світ природи. Мені дуже хотілося б, щоб ця історія вчила всіх тільки гуманізму, бо саме любов та співчуття роблять нас людьми. Та сумним лишається кінець твору: «... лось і не ворухнувся. Припав до землі, всім великим тілом прислухаючись, чи далеко ще весна... хоча це йому вже не судилося ні тепер, ні в майбутньому».