Історичні пісні, в яких відображена боротьба за вільне, щасливе життя, займають значне місце в українській поезії. Представником народних мас, оборонцем рідної землі найчастіше в піснях XVI і XVII століть виступає козак. Образ козака в цей час стає символом славного лицарства. У «Пісні про Байду» йдеться про мужнього козака, глибоко переконаного у неминучості своєї перемоги над ворогами. Турецький цар підмовляє Байду:
Але Байда гордо й сміливо відкидає його пропозицію:
Байду не вабить ні царство, ні панство, ні чарівна красуня. «Пісня про Байду» — це уславлення героя-захисника, який загинув за свою Батьківщину. Народ наділив свого улюбленого героя такими найкращими рисами, як вірність своєму народові, Батьківщині, непримиренність до ворогів. |