|
Справжній патріотизм виявляється не на словах, а у справах. Хто би міг подумати, що маленький хлопчик може врятувати ціле місто. А таке сталося у X столітті. Святослав — великий князь київський, пішов до Болгарії, коли Київ оточили печеніги. Хтось мав повідомити військо Святослава про оточення міста. Це зробив хлопчик, якому судилося стати юним героєм. Але чи так легко було пройти через оточення печенігів? Звісно, ні! В першу чергу юному герою потрібна була сміливість і бажання врятувати рідний народ:
— Я піду! — хлоп'я говорить.
— Ти ж мале ще, молоде...
— Я піду, — хлоп'я говорить
І з вуздечкою іде.
|
Хлопчик міг загинути, але про це він не думав. Врятувати рідне місто — ось мета героя:
Затремтів, схопився хлопець,
На собі одежу рве,
Через мить уже по хвилях
На той берег він пливе.
|
Саме завдяки рішучості та сміливості хлопчика було врятовано рідне місто — Київ. Нехай ім'я юного героя не відомо, але пам'ять про нього живе й досі:
Безліч літ уже минуло,
Вже давно в землі хлоп'я.
І давно вже в серці нашім
Вмерло лицаря ім'я.
|
|
|
