Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах «Гаї шумлять», «Де тополя росте». V варіант

6 клас

Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш П. Тичини «Де тополя росте», ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою:

Ліричний герой цього вірша не є тільки спостерігачем. Він глибоко відчуває розважливу красу пейзажу, який його оточує:

Споглядання рідної природи, її зріла краса дарують людині «тиху думу святу». Через взаємне спілкування між живою природою та людиною можна прийти до високих філософських висновків.

Співзвучним віршеві «Де тополя росте» є вірш «Гаї шумлять». У цьому творі відчувається справжня музика:

Тут ліричний герой вдивляється в рідні краєвиди ніби більш швидким поглядом. Протягом небагатьох рядків Тичина створює довершений пейзаж літньої днини. У цьому пейзажі насправді втілені почуття самого Тичини. Злет, спів, шепіт, життя — мабуть, такі слова приходять на думку, коли намагаєшся осягнути поетичну височінь, на якій перебуває вірш «Гаї шумлять»:

Павло Тичина — один з українських поетів, який дав зразок чудової гармонії між людиною та природою. Поет подарував нащадкам своєрідну ліричну програму. Саме неосяжні українські простори, готові по-материнські ніжно прийняти нас в обійми, стануть у недалекому майбутньому прекрасним тлом зростання нової людини.