Протест проти кріпосницького гніту в повісті «Микола Джеря». III варіант

7 клас

Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом.

У повісті І. С. Нечуя-Левицького «Микола Джеря» зображено життя кріпаків з села Вербівка. На тлі прекрасної природи розгораються усі події. «Дивишся й не надивишся» на ці білі хатки, що світяться через густий рядок верб, «ніби зумисне посаджених на вулицях Вербівки». Але в цих хатах невеселе нужденне життя. Кожного дня чоловіки і жінки працюють на панщині. Робота їх настільки важка і виснажлива, що ввечері за їжею люди навіть не мають бажання розмовляти. На панщину люди йдуть відразу після весілля. А жінки і дівчата прядуть взимку панське прядиво. Микола Джеря ледве зміг одружитися з Немидорою: пан пустив її тільки тоді, коли скрипчинський парубок посватав вербівську дівчину. Через усе це у селян наростає протест проти несправедливості.

Микола зненавидів пана і вперше висловив протест проти панщини, коди під час жнив пішов жати на своє поле, бо зерно вже сипалось. Відмовився він і жати панське жито за дуже малу платню наступних жнив. Через усе це, а також через те, що селяни побили осавулу, пан хотів віддати Джерю та його товаришів у москалі. Але бунтарі спалили панський маєток разом з паном.

У всі часи український народ прагнув звільнення з-під кріпаччини. Микола Джеря — виразник волі селян, борець проти гнобителів трудящих людей. Усе його життя було справедливим протестом проти пригнічення.