Нехай ми схудлі, некрасиві
Криваву топчем каламуть.
Але минають ранки сиві
І красні ранки устають.
Через пожарища кошлаті,
Де горе слалося в траві,
Поранені і небагаті,
Ми прийдем — чесні і живі.
На пожарищі за димами,
За малим маревом моїм,
Переорем поля плугами
І возведемо отчий дім.
|