Я хочу так життя прожити,
Віддати днів тугий налив,
Щоб зло, страшне й несамовите,
Останній подих спопелив.
Щоб гомоніли вітри буйні,
І поля слалася блакить,
І вороги мої отруйні
Вже не могли б людей жалить.
І день шумів, як лист на дубі
У подніпровському краю,
І дівчинка в шкільному клубі
Співала б пісеньку мою.
І щоб на вольному просторі
Горіли вніч поміж заграв
Комуністичні милі зорі,
Яким я душу всю віддав.
1949
|
|
|
