Ми тебе шукаєм по росинці В Щербанівці, серед тополин, І виходить мати у косинці, Виглядає, чи не прийде син. Не приймав ти підлості нітрохи, Прогримів, немов весняний грім, І стоїть засмучена епоха Над безсмертним іменем твоїм. 1956
