Замело, завіяло стежки,
Закрутило вихором на хаті,
І летять, біліються сніжки,
Як в долині вівці волохаті.
Може, то дрібні твої листи
Піднімає в небо хуртовина?
Поміж нами доля і мости,
Дні і ночі, і любов єдина.
Не смутись, далека, не зважай.
Гожий вечір став над берегами,
Під снігами спіє урожай,
Рута-м’ята сходить під снігами.
|
|
|
