Питатиму доріг у роздумі й неспокою,
Поглянь — дубок малий, а звів круте плече,
Струмок мілкий, а глянь — він річкою широкою,
Набравши глибини, століттями тече.
І ти, напружений, як учень над абеткою,
Шукаєш все, що міг, і те, чого не зміг,
І все, що ти співав, здається лиш чернеткою,
А пісня справжня десь шукає твій поріг.
1960
|
|
|
