Пароплав іде по важкій воді,
По синій воді, по весняній воді,
З кручі Шевченко підводить очі
Мудрі, задумливо-молоді.
А на пароплаві сонце з півдня,
А на пароплаві хвацька гульня:
Нейлонові мальчики в танці течуть,
Пластмасові дєвочки джазики тчуть;
Всі наче стругані з-під рубанка,
Серійно роблені на світанку,
Мов херувимчики, ліплені з воску,
Жаль мені бога і матку боску!
Жінка сидить біля капітана
В кирзових чоботях,
Чорний хліб і жовте яблуко —
Полуднує.
Чорний хліб і жовте яблуко
В гудзуватій долоні.
Крутиться, мутиться танець-заблука
В одному тоні,
Та радіола, розкривши жабрики,
Хрипить на сконі.
А нейлонові мальчики в танці течуть,
А пластмасові дєвочки джазики тчуть...
|
|
|
