У вечорах осінніх є принади
Достиглості квадратно-вільних нив,
Як сизий дощ веде один мотив
І серце просить мудрої поради;
І затихають гіркота й незлади
Твоїх думок, що ти їх спорядив,
Немов дітей, не на пусті поради,
А в дальні мандри пошуків і див.
І сам ти повен ваготи й спокою,
Неначе клен столітній над рікою,
Неначе птиця, що поміж прикмет
Крилу шукає найтрудніший обрій,
Не поклонися легкості недобрій.
Хай краще мука, ніж бездумний лет.
1965
|
|
|
