Я — сльоза. Поети кажуть: чиста.
Біль і радість. Мука і гроза.
Не перлиста і не золотиста —
Сіра і важка людська сльоза.
Хліб і шлях, двобій із чорним димом,
Та вітри, та місяць угорі —
То мої одвічні побратими,
Посестрами — ночі й матері.
Не заходьте до мойого дому,
Не лишайте зайвого жалю,
Доки я на камені важкому
Шлях людський вогнем не пропалю.
17.III.1966 p., Київ
|
|
|
