Ще імені твого не знають солов’ї,
Ще імені твого не чули квіти,
І літо, і сніги, і літечка твої
Тобі не поспішають прилетіти.
Колисало небо
Білу хмару,
Колисало море
Хвилю кару...
Ще ніженька твоя не знає далини,
Щасливий мак цвіте біля криниці,
І ти як мак, про щастя бачиш сни,
На них ніяк не можеш надивиться.
Обнімало небо
Білу хмару,
Обнімало море
Хвилю кару...
Щаслився ж і цвіти, метелику малий,
На долю і на волю тополину,
Понад Дніпром, де сонце, де орли,
Понад Дніпром на світ, на Україну.
Цілувало небо
Білу хмару,
Цілувало море
Хвилю кару...
|
|
|
