Полювати бенгальського тигра треба їхати в Бенгалію, бо це не простий тигр, як бачите, а бенгальський. Чому нас інтересує саме бенгальський тигр? Тому він нас інтересує, що бенгальський тигр найбільший з усіх тигрів на світі, тому що завдовжки він два з половиною — три метри і що самий хвіст у нього вісімдесят — дев'яносто п'ять сантиметрів, так що, коли вам не пощастить заполювати цілого тигра, а одбити в нього тільки хвоста, то й тоді ви все-таки «имеете вещь». — Де Бенгалія? — питаєте. На Бенгалію з Києва треба їхати так. Як минете Мотовилівку, Васильків і Фастів — беріть не на Бердичів, а на Жмеринку. Потім на Вапнярку, Роздільну й доїздіть до Одеси. З Одеси на Дарданелли, потім на Суецький канал, звідтам уже не так далеко до Індії. Приїхавши в Індію, питайте, як вам пройти на Брамапутру. Слово «Брамапутра», щоправда, щодо вимови трудне, але, їхавши на пароплаві, ви частіше його самі собі проказуйте, щоб навчитися його вимовляти, а то буде й вам, як Данилові Кіндратовичу, що приїхав уже до Індії, а там і запитав: — Де тута, — питає, — Путрамабра? Ніхто, певна річ, з індусів йому не міг на це нічого відповісти, — так він, бідолаха, й вернувся додому без тигра. Брамапутра, — та це ви й самі, положим, знаєте! — це річка в Бенгалії. Коли ви до неї дійдете, там недалечко тече ще одна річка — Ганг, — так от між Брамапутрою й Гангом, у джунглях, найбільше плодиться бенгальських, або, як їх ще взивають, королівських тигрів. Отам їх і полюйте. Перед полюванням, майте на увазі, треба вам буде вибити довкола всі кобри й всі гримучі змії, щоб, бува, котра не вкусила, перехворіти на тропічну малярію, — чи на жовту, чи на червону, — це вже яка кому до вподоби, — а потім уже й полювати. |