Живе собі та працює на Радянській Україні такий собі колгосп. Як він називається? Це особливого значення не має. Ну, може, він називається «Перше травня», може, «Новий шлях», може, «Промінь», може, «Нове життя»... У якій області живе той колгосп, чи в якому районі, чи в якій сільраді? І це особливої ваги не має. Скажемо так: у хорошій області він живе, у хорошому районі і в хорошій сільраді. На Україні дуже багато хороших колгоспів, дуже багато чудових колгоспників — і героїв, і орденоносців. А як пильненько придивитися саме до цього колгоспу, — колгосп загальним своїм і врожаєм, і розвитком тваринництва, і виконанням своїх зобов’язань перед державою, і видачею колгоспникам на трудодень — не тільки не хороший, а навіть і не середній, а гірший від середнього, скажемо просто — плохенький, відсталий колгосп. В чім річ? Людей чимало в колгоспі, земля хороша, така ж сама земля, як і в сусідньому колгоспі, так сусідній колгосп уже в мільйонерах, а нашому колгоспові до мільйонера так приблизно, як від Києва до Владивостока... Що ж воно значить? Давайте поспитаємось про це у голови такого колгоспу. — Товаришу голово, ну, як воно справи? Драстуйте! — Драстуйте. Справи як, питаєте? Справи в нас... той... ідуть! — І добре йдуть? Врожаї які збираєте? Скільки державі хліба здаєте, на трудодень скільки одержуєте? — На трудодень, воно, видите, у сусідньому колгоспі по три кілограми... — Ні, я не про сусідній колгосп питаю, я про ваш! — Ну, в нас, видите, по три кілограми не вийшло. У нас менше вийшло... та й трудоднів у нас небагато... — А чого у вас у колгоспі більше — чи трудоднів, чи трудоночей? — А цього вже я вам і не скажу. Трудоночей ми не враховуємо. — А чи враховуєте ви, товаришу голово, трудопразники, трудобазари, трудоярмарки і взагалі — трудопрогули? — Ні, такого не враховуємо. Видите, таблиць таких нам не прислали. — А ви б самі такі таблиці завели. Воно непогано, коли все враховано! Тоді, може б, і з’ясували, чого у вас трудоднів «не дуже»! — Могло буть. — А ви спробуйте. А як у вас із свинофермою? — Свиноферму маємо. — Скільки свиноматок? — Одна. Так зате дуже біла! — А ділових поросят на свиноматку? — Одно порося. Так зате дуже ділове порося! Було з ним ділов, поки не закололи. — А скажіть, товаришу голово, які культури ви викохуєте в себе на ланах? — Всі! І зернові — озимі й ярі, — і пропашні, і бобові. Траву сіємо... Одно слово, все те, що й по інших колгоспах... — А чого ж по інших колгоспах і врожаї кращі, і трудодень ваговитіший? — У них бур’янів менше. — Ви, значить, по бур’янах на першому місці в районі? — Та, видите, дуже вже в нас земля засмічена... — А скажіть, товаришу голово, ви такої культури, як дисципліна, не вирощуєте? — Як-як? Якої, кажете, культури? — Трудова дисципліна називається. — Ні, такої культури в нас у плані нема. — А слід було б її обов’язково завести... Бо у вас, мабуть, не так земля засмічена, як самий колгосп. Воно, може, серед ваших людей і не багато того сміття-бур’яну, та тільки заважає він вашим колгоспникам у всьому: і в урожаї, і в ділових поросятах, і в трудоднях, і в кілограмах на трудодень. У всьому він вам заважає... А знищити той бур’ян можна тільки трудовою дисципліною... — А як її вирощувати, ту дисципліну? Яка вона культура — чи озима, чи яра? — Вона і озима, і яра; вона і зернова, і пропашна; вона і колоскова, і бобова; вона і трав’яна, і коренебульбова; вона викохується і на сівбі, і на жнивах; вона виростає і на молотьбі, і на зябі. Вона скрізь повинна вирощуватись. І навесні, і влітку, і восени, і взимку. Дуже інтересна культура. Допоміжна культура в усіх роботах! — А як її плекати? — Не так уже й трудно. От ви знаєте, у кого з ваших колгоспників більше трудоночей, трудопразників, трудобазарів і взагалі трудопрогулів, ніж трудоднів. Ви покличте його й провадьте такі потрібні для дисципліни сільськогосподарські роботи: перше — роз’ясніть йому, що його трудопрогули завдають великої шкоди колгоспові, державі. Не бере ця робота? Тоді беріться за другу: пристидіть його. Хай кращі колгоспні люди намнуть йому добре чуба, щоб шанувався та не страмив колгоспу. І це не бере? Третьої вживіть операції. Попередьте його, що нічого путнього для нього з його такого ставлення до роботи не буде. Коли й це не візьме, — тоді скликайте загальні збори та й поставте питання про те, щоб таке сміття-бур’ян виполоти з колгоспної громади. Ви ж полете бур’ян, коли він забиває пшеницю, буряки, соняшник, кукурудзу і т. ін. Тим паче треба викидати той бур’ян, що забиває людську чесну колгоспну працю. От зробіть це, — побачите, як виросте у вас дисципліна, а з нею виросте все: і врожаї, і худоба, і трудодень, і на трудодень. — Добре, спробую! — Спробуйте! |