«Побратими»

Остап Вишня

У Канаді, в дружній з Радянським Союзом державі, не знаємо вже, з яких саме причин — чи державних, чи приватних — існує антирадянська організація — Канадський український комітет.

Що роблять члени антирадянського Канадського українського комітету, які кличуть себе українськими націоналістами і мріють про якусь українську самостійну й ні від кого не залежну державу?

Вони збирають канадські долари в фонд допомоги українсько-німецьким націоналістам, гестапівським агентам, що їх залишили Гітлер, Гіммлер та Геббельс на терені західних областей Радянської України для шпигунської й диверсійно-підривної роботи в тилу Червоної Армії з німецькою зброєю і фондами, з німецьких рейхсмарок складеними.

Що ж виходить?

На Західному фронті канадська армія з німецькою фашистською армією воює, а на Західній Україні канадський долар з німецькими вишкребками братається.

Пікантно.

А для чого ж іще канадські українські націоналісти збирають долари, крім допомоги шпигунству та диверсіям на західних областях Радянської України?

Про це більше ніж одверто в канадському парламенті заявив український націоналіст Глинка.

Він сказав, що Канадський український комітет, а також американський «Конгрес американців українського походження» треба прохати «направити делегації на всілякі міжнародні конференції з метою забезпечити інтереси України».

Так!

«Інтереси України»...

Якої?

Радянська Україна вміє, зможе захищати і вже захищає свої державні інтереси, приміром, хоча б на міжнародній конференції в Сан-Франціско.

Щось іще ми не чули, щоб у Канаді був коли-небудь за гетьмана Богдан Хмельницький, за українського національного поета-революціонера Тарас Шевченко і щоб канадський парламент звався Верховною Радою Української Радянської Республіки.

Американської України?

Так само до нас іще не доходили відомості, щоб небіжчик великий президент Франклін Рузвельт чи новий президент Трумен зверталися до американського конгресу з пропозицією українізувати Сполучені Штати Америки.

Інтереси якої ж України збирається забезпечити Канадський український комітет?

Ясно якої: тієї «України», що з волі Гітлера та Гіммлера переховується по схронах у державних самостійних дірках.

Значить, Канадський український комітет збирає долари ще й для того, щоб було на що послати делегатів на міжнародні конференції від державних самостійних дірок.

Ну, приїдуть отакі собі «дірчані» делегати.

Ох, і клопоту ж буде для членів якоїсь міжнародної конференції з тими «делегатами».

А особливо для її президії.

Люди в лісі позвикали жити, по-людському говорити розучилися, — тільки виють та зубами клацають, — ну, що з ними робити, як із ними порозумітися?

Довезти ще якось у залізних клітках на конференцію можна, а як же там, — хоча б і в Сан-Франціско, — де їх там держати? У клітках сан-франціського зоологічного саду, чи що?

Ну, виведуть на цепу такого делегата на трибуну, завиє він по-вовчому, — хто ж зрозуміє?

Де перекладачів узяти?

Повиють, повиють, а користь з того яка?

І мороки багато, і користі ніякої.

З цієї причини нам здається, що нема ніякої рації посилати делегатів з дірки на міжнародні конференції.

Краще вже, — та й доцільніше, — для зміцнення й дальшого розвитку такого кревного побратимства членів Канадського українського комітету з агентами гестапо-українсько-німецькими націоналістами — всьому комітетові in согpore, на чолі з членом канадського парламенту Глинкою, лізти до бандерівців у їхню самостійну дірку.

Логіка — вона таки є логіка.