Часто вечорами
В тиші фронтовій,
Як далеку пісню,
Чую голос твій.
Це було далеко,
Це було давно.
Ще як в Бессарабії
Ми пили вино.
Наливала Сашенька
Із барильця нам.
Саша моя, Сашенька —
Душі пополам!
Різні наші мови,
Почуття одні.
Серце невгомонне
В мене й на війні.
Й досі вечорами,
Коли стихне бій,
Як далеку пісню,
Чую голос твій.
1944, Херменешти
|
|
|
