Дзвонкова джерельна вода
Холоднюча аж сиза
Вдаряє мечем молодим
Після чашечки кави
Що пропікає тебе
Аж до екватора
Та краща вода молода
Джерельна вода
Яку ти колись малолітком
На жнива привозив у бочці
Крижаний оберемок неба
Гойдався під тобою у спеку
Трасуючими бризками стріляв
Як воду твою святкували
Закинувши голови вгору
Яке небо стояло гоже
Яким впертим дубовим чопом
Була бочка холодна забита
Маленький кленовий чопик
Був загнаний в того чопа
Якою щасливою шаблею
Струмінь води дзвенів
Жниварі тебе не помічали
Ти був просто водою живою
Просто джерельною і дзвонковою
Який гамір стояв щасливий
Яка доля стояла під небом
Як душа тобі виростала
Шалена студена вода
З такою джерельною пам’яттю.
|
|
|
