Пам’ять

Іван Драч

Чи пам’ять є? Святого ради
Горить вона віддалеки.
Зірки йдуть з хати і до хати —
То діти носять ті зірки.

Кому в Теліженці ніколи
Вже не вернуть з кривавих піль,
До них зірки ідуть зі школи,
Такі вогненні в заметіль.

Б’ють по фанері молоточки.
Зірки — жариночки з війни.
То вже внучата, а не дочки,
То вже онуки — не сини.

В Килини — зірка і в Мокрини,
Де був Іван, де був Степан,
Скрізь на хатах горять зорини,
Мов на бинтах сузір’я ран.

Вже вечір зірний, волохатий,
Вже вічний вечір нависа, —
Зірки йшли з хати і до хати
І визвіздили небеса...