В Теліженцях
Ходять тролейбуси
І скоро
Пустять метро —
Так мені снилось
З Бартівки
На Ведерівку
З Підлісу
До Центру
Піде маршрут
Той пан
Що сидів на огрудку
В минулім столітті
І собі зупинку захоче
Може на Кемпі
Метро тим
Можна дістатись
До першого поцілунку
До торби з колосками
До трощі над Роською
До рос дитинства
Тяжко вертатись
З глибин кам’яних
На денне світло
Лишень лячно мені
Їхати коло цвинтаря
На останній зупинці
Батько там дивиться
Незмигно так дивиться
Очима совісті.
|
|
|
