Це було в серйозній школі
На вечорі поезії
Який відбувався вдень
На сцені сиділа президія
Учні сиділи у залі
Попереду першокласники
Далі за класом клас
Все серйозніший і серйозніший
Серйозні поети сиділи в президії
Разом з представниками
Міськвно і профспілки
Раптом два першокласники
Стали сміятись знічев’я
Зареготали непогамовані
Перший ряд почав реготати
За першим класом і другий клас
За третім четвертий і сьомий
Дев’ятий і навіть десятий
Президія наелектризована
Теж реготом вибухнула
Куди було дітись від реготу
Сміятись так всім сміятись
Сміюнчики над сміховинням
Пересміювались до різачки
Нічого ніхто так і не втямив
Сміх народився зайнявся погас
Всі були дивовижно освітлені
Всі були дивовижно добрі
Все я забув до біса
Де це було що це був за вечір
Який відбувся вдень
Не забув лише доброго сміху
Який народився знічев’я
Ні від чого і ні над ким
Наступного дня директору школи
Оголосили догану
За сміх без причини
І мені стало
Зовсім не смішно.
|
|
|
