Я часом підіймаюсь сходами
Крутосходами підіймаюсь на цю вірменську
дзвіницю
Я бачу звідти те що бачу як на подвір’ї в Єревані
Стоїть маленька-маленька машина
А біля неї чоловік в дуже чорному
З отої дзвіниці я бачу
Як він нервується що нема кому їхати
Сам сяду за кермо сяду сам
Та він не вміє їздити
Каже зараз мені Геворг Емін на дзвіниці
Знав тільки де наліво а де направо
І не знав що є задній хід
А Сільва Капутікян каже мені на дзвіниці
Як встигну збігти донизу як стій зупиню
А Паруйр Севак каже діти в машину назад
А ми жінко з тобою попереду
А ягнят у багажник — їдемо ж на сороковини
На сороковини їдемо до тещі у Тбілісі
Їдемо з вірменським шашликом у багажнику
Їдемо не боги горшки ліплять
Їдемо не боги машини розбивають поети
Які не знають про задній хід
Їдемо...
З дзвіниці дуже важко побачити хто на кого наїхав
Чи дуже великий-великий самоскид
На малеиьку-маленьку машину
Чи дуже маленька-маленька машина
На дуже великий-великий самоскид
Видно тільки Паруйр з дружиною вбиті
Видно тільки діти ззаду живі
Видно тільки двоє білесеньких чистесеньких
Вірменських жертвенних ягнят
Пасуться на вірменській траві
Не доїхавши на шашлик на сороковини
Приїхали... Тільки з дзвіниці ніяк не видно
Того самоскида чи як його того вбивцю
Який знає про задній хід
І всі ходи-виходи не Паруйро Севакові...
А чоловік який знав що свобода це сіль
Бо кров солона піт солоний солоне море сльози
А Паруйр Севак став дзвіницею
Поруч дзвіниці Месропа Маштоца
Поруч дзвіниці Григора Нарекаці
Поруч дзвіниці Комітаса
Поруч дзвіниці Єгіше Чаренца
Я часом підіймаюсь сходами
Крутосходами підіймаюсь
На цю вірменську дзвіницю
Скільки тисячоліть мені треба йти
Ти знаєш а ти а ти
Мені забивав подих
Мене судомить в слов’янських колінах
І чого він мене так болить оцей чоловік
Ворогів його ненавиджу
Друзів його обіймаю Сізом Масізом
Не кажіть мені про переселення душ
Буду хачкаром коло його дзвіниці
Я часом підіймаюсь сходами
Крутосходами підіймаюсь несу хачкар
І довбу долотом чи зубилом
І боюсь налякати видзвоном
Двох біленьких чистеньких ягнят
Що пасуться біля дзвіниці
Я підіймаюсь...
|
|
|
