Все ніколи.
Ніколи їсти. Ніколи спати.
Ніколи мислити. Ніколи встати.
Ніколи бігти. Прибігти ніколи.
Колись тикали. Тепер завикали.
Все одно ніколи!
Ніколи жити. Все обмаль часу.
Дай на руках через час тебе перенесу —
Зустрінемось понад простором,
Сховаємось понад часом.
Будемо в ніколи жити разом.
Важко звикати, а люди ж звикли —
Все одно ніколи!
Вчився я жити. Навчився вмирати.
Та з часом собі не даю я ради.
А мама каже: «Тобі і вмерти не буде кали!»
Не інакше — врекли!
|
|
|
