Лізингові операції банків

Реферат

Особливості та переваги лізингу сприяли значному його поширенню у світовій економіці, тобто лізинг давно перейшов національні кордони. Це спонукало законодавців встановити загальні підходи до організації лізингу як міжнародної фінансової угоди. Результатом цих зусиль стала Отавська конвенція з міжнародної фінансової оренди обладнання від 28 травня 1988 р.

Оренда стала реальною альтернативою купівлі лише в другій половині XX ст., коли з’явилися фірми, які спеціалізувалися на даному сегменті бізнесу — лізингові фірми.

На відміну від традиційної оренди, лізинг — це складна фінансова операція, що відображає орендні відносини, елементи кредитного фінансування під заставу, розрахунки за борговими зобов’язаннями та інші фінансові й правові відносини.

У лізингу задіяно як мінімум три суб’єкти відносин — лізингоотримувач (будь-яка фірма), лізингодавець (лізингова компанія) і банк. До цих суб’єктів часто додаються страхові, сервісні, ділерські та інші компанії.

Лізинг — господарська операція, за якою суб’єкт підприємницької діяльності (лізингодавець) передає матеріальні цінності іншому суб’єкту підприємницької діяльності (лізингоодержувачу) у користування за плату для провадження підприємницької діяльності.

Лізинговий кредит — відносини між юридичними особами, які виникають при оренді майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту, де виділяють об’єкт і суб’єкт.

Об’єкт лізингу — будь-яке майно, яке належить до основних засобів і не заборонено до вільного обігу на ринку: машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, будівлі, споруди, системи телекомунікацій тощо.

Суб’єкти лізингу, лізингодавець — банк або суб’єкт господарювання, що є власником об’єкта лізингу і здає його в оренду; користувач — суб’єкт, що домовляється з лізингодавцем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об’єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах; виробник — підприємство, організація та інші суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей. Існує два способи здійснення лізингових операцій банком.

Для здійснення лізингової операції банк купує за власні кошти об’єкти лізингу. Також банк може бути засновником або співзасновником спеціалізованої лізингової компанії, через яку здійснюватиме лізингові операції.

Рішення про здійснення лізингової операції незалежно від суми договору переважно приймається Правлінням комерційного банку.