Організація розрахунків у системі масових електронних платежів

Реферат

Для обмеження фінансових ризиків кожна картка клієнта має набір лімітів. Кожний платіжний інструмент картки має свої ліміти. Наприклад, електронний гаманець має такі ліміти:

— максимальну суму одноразового завантаження. Визначає максимальну суму одноразового завантаження, що може бути здійснена в одній трансакції. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;

— максимальну суму балансу електронного гаманця. Цей ліміт перевіряється карткою при завантаженні, щоб не допустити його перевищення. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією;

— максимальну суму платежів за добу. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;

— максимальну суму видачі готівки за добу. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;

— максимальну суму платежу без ПІН-коду. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту картка потребує введення ПІН-коду платежу для виконання операції;

— ліміт кількості спроб уведення ПІН-коду при завантаженні. Якщо кількість послідовних некоректних спроб уведення ПІН-коду перевищує цей ліміт, то картка блокується. Цей ліміт визначається та записується в картку Платіжною організацією (5 спроб).

Комісійні розподіляються між: еквайром; Платіжною організацією; Розрахунковим банком; емітентом.

Джерелом (платником) комісійних можуть бути: держатель картки; торговець; еквайр; емітент.

Розподіл комісійних визначається на основі коефіцієнтів комісійних.

Комісійні бувають загальносистемними та банківськими.

Загальносистемні комісійні встановлюються централізовано Платіжною організацією на певний період.

Одержувачем комісійних, що відраховуються Платіжній організації, є процесинговий центр, який обробляє трансакцію.

Банківські комісійні встановлюються окремими банками і є предметом їх фінансової політики у визначенні цін за банківські послуги.

Під час виконання операції завантаження готівкою комісійні утримуються з держателя картки відразу.

При виконанні операцій адресного платежу з рахунка завантаження, видачі готівки з рахунка завантаження комісійні знімаються з рахунка завантаження держателя картки під час проведення операції.

При виконанні операції видачі готівки з відповідного карткового рахунка комісійні знімаються з відповідного карткового рахунка держателя картки під час оброблення відповідної трансакції в емітенті.

Взаєморозрахунки за комісійними між банками-членами НСМЕП та процесинговими центрами проводяться під час клірингу. Інші взаєморозрахунки між членами та учасниками НСМЕП обумовлюються окремими договорами між ними.

Ризики в НСМЕП умовно поділяються на системні, банківські, торговців та держателів карток:

• системні ризики пов’язані з: концепцією НСМЕП; помилками в реалізації концепції; помилками в адмініструванні НСМЕП. Відповідальність за виникнення цього виду ризиків несе Платіжна організація;

• банківські ризики виникають у результаті внутрішніх або зовнішніх причин. Внутрішніми причинами є: порушення технології та зловживання з боку співробітників банку; порушення технології та зловживання з боку торговців та держателів карток; кредитні ризики. Фінансову відповідальність за внутрішні причини повністю несе банк. Зовнішні причини — це ризик неплатежів з боку емітентів. Відповідальність за виникнення цього виду ризиків несе Розрахунковий банк. Компенсацію ризиків погашає Розрахунковий банк із власних коштів;

• ризики торговців пов’язані з: порушеннями технології та зловживаннями його співробітників; виходом із ладу його термінального устаткування; неплатежами з боку свого еквайра;

• фінансові ризики виникають унаслідок порушень технології та зловживань його співробітників, а також виходу з ладу його термінального устаткування (за умови втрати контрольної паперової стрічки термінала чи ЕККА), відповідальність за виникнення цього виду ризиків несе торговець;

• ризики держателів карток виникають у разі: втрати чи крадіжки картки; порушення технології роботи з нею; виходу з ладу картки з вини держателя; неплатоспроможності емітента.

Кожний член та учасник НСМЕП у конфліктних ситуаціях має право звернутися до вищого органу НСМЕП (за такою схемою: держатель картки та торговець => банк (емітент, еквайр) => РПЦ => ГПЦ => Платіжна організація). Вищий орган зобов’язаний оперативно розглянути звернення та прийняти рішення. З цією метою можуть створюватися комісії, які мають право проводити перевірки та пропонувати проекти рішень. Рішення затверджуються установою, що створила комісію. Після цього прийняті рішення стають обов’язковими до виконання конфліктуючими сторонами. Якщо сторони (сторона) не згодні з прийнятими рішеннями, то вони(а) можуть(е) для вирішення спору звернутися до суду.

Оперативне управління безпекою НСМЕП виконує ГПЦ, у якому створюється відповідна служба. Аналогічні служби створюються в РПЦ та банках-членах НСМЕП.

Вклади фізичних осіб, що обліковуються на рахунках, захищаються державою згідно з чинним законодавством України. У разі неплатоспроможності емітента в розмірі, встановленому державою, гарантується відшкодування коштів фізичних осіб, залучених на ці рахунки.

Ризики міжбанківських неплатежів банків-членів НСМЕП гарантує Розрахунковий банк, який зобов’язаний стежити за загальним станом кожного банку та оперативно приймати рішення про обмеження його функцій, при потребі — призупинення його членства в НСМЕП.

Розрахунковий банк може приймати рішення про:

• зменшення лімітів завантаження електронного чека та електронного гаманця;

• зменшення лімітів платежів з рахунка завантаження для електронного чека та електронного гаманця;

• припинення обслуговування за операціями завантаження готівкою для чужих клієнтів;

• припинення обслуговування держателів карток — клієнтів ненадійного банку в інших банках;

• повне технічне блокування АКС ненадійного банку.

Крім цього, повне технічне блокування АКС банку може провести служба безпеки ГПЦ у разі несанкціонованого втручання у технологію роботи АКС.

Торговець будує свої відносини з банком, який виконує функції еквайра, на підставі договору.

Еквайр зобов’язаний до визначеного Регламентом роботи НСМЕП часу наступного робочого дня зарахувати кошти на рахунок торговця за операціями поточного дня з платіжними картками, але після відшкодування їх емітентом еквайру.

Еквайр зобов’язаний акцептувати всі трансакції торговельних терміналів торговця, якщо торговцем не були порушені умови договору і технологія роботи з терміналом.

У разі виходу з ладу торговельного термінала банк зобов’язаний відновити трансакції за контрольною стрічкою торговельного термінала і акцептувати їх.

Банк зобов’язаний надавати торговцю виписки з його рахунка за операціями з картками у порядку та в строки, установлені в договорі, а також необхідні роз’яснення шодо них.

Ризики з причин втрати картки в сумі вартості самої картки або, що виникають внаслідок порушення її держателем технології роботи з нею, завжди несе держатель картки.

У разі виходу з ладу картки з платіжним інструментом електронний чек сума залишку коштів на такій картці повертається банком її держателю в обсязі залишку коштів на відповідному картрахунку після повідомлення клієнта про це банку та настання відповідальності банку. Витрати на блокування картки, як правило, несе держатель картки.

Для запобігання порушенням, що можуть загрожувати інформаційній безпеці в НСМЕП, передбачені такі засоби:

• чіткий розподіл прав доступу до інформаційних джерел НСМЕП як між юридичними особами, так і обслуговуючим персоналом. Проводиться також персоніфікація здійснення операцій і протоколювання;

• розвинута ключова система, що дає змогу контролювати трансакції та запити двома незалежними шляхами;

• розвинута система стоп-листів;

• апаратні модулі безпеки, що містять важливу інформацію НСМЕП та здійснюють криптографічні операції;

• автоматичне ведення захищених журналів, що містять записи використання компонентів систем, усіх дій АКС банків, процесингу та виконання платіжних і деяких службових операцій для карток і терміналів;

• засоби самодіагностики, що дають змогу визначати порушення цілісності баз даних і програмного забезпечення, відсутність та спроби повторення трансакцій, спроби несанкціонованого доступу до систем.

Під час проходження інформації (службова та фінансові трансакції) на ланках картка — термінал — АКС — процесинговий центр завжди забезпечується її цілісність за допомогою криптографічних сигнатур.

Для захисту держателів карток у НСМЕП передбачені такі стоп-листи:

стоп-лист платіжних карток для перевірки в режимі он-лайн;

стоп-лист платіжних карток для перевірки терміналами в режимі оффлайн;

«зелений» лист банків-емітентів.

Припинення участі в НСМЕП держателя картки відбувається після розірвання договору, шляхом виведення картки з обігу та повернення відповідних коштів клієнту/держателю картки або його спадкоємцям (у разі смерті держателя картки). Повернення коштів відбувається згідно з технологією повернення коштів за платіжною карткою, занесеною в стоп-лист.

Можна прогнозувати, що картковий бізнес розвиватиметься динамічніше, ніж усі сфери банківських послуг, оскільки дедалі більше банків зосереджує увагу на клієнтах — фізичних особах.