Живлення бджіл

Реферат

Необхідні для організму речовини надходять у результаті споживання і перетравлення нектару і виробленого з нього меду та квіткового пилку. Сім'я пристосувалась його збирати, переробляти для зберігання та економно витрачати. Споживачами корму є розплід у стадії личинки й дорослі особини протягом усього життя.

Личинки, з яких розвиваються робочі бджоли і трутні, у перші три дні після виходу з яйця потребують спеціального корму. Він виробляється верхньощелепними і підглотковими залозами бджіл-годувальниць. Це молочко. З четвертого дня їм готують кашку — суміш меду, пилку та води. Після запечатування розплоду годівля припиняється.

Личинки в маточниках забезпечені молочком на весь період цієї стадії. Для дорослої матки певна група бджіл, що доглядають за нею, виділяє таке саме маточне молочко. Цей високопоживний біологічно активний корм годувальниці постійно дають їй незалежно від пори року. Протягом кількох днів після виходу з маточника та при транспортуванні в спеціальних кліточках матка може жити за рахунок меду або кормового тіста, виготовленого з цукру й меду.

Дорослі робочі бджоли споживають вуглеводистий і білковий корм, хоча пропорції між ними змінюються. Живлення пилком тимчасово може припинитись, проте мед потрібний постійно. Як тільки його не стане, бджоли гинуть. Тому при роїнні, покидаючи гнізда, вони набирають запас меду в зобики, якого вистачає їм на кілька днів.

Взимку, коли настає стан спокою і припиняється льотна діяльність, виховання розплоду, будівельні та інші роботи, в гнізді виробляється тепло, відбуваються обмінні процеси, які потребують надходження в організм енергетичного корму.

Виникнення і розвиток сімейного способу життя сприяли формуванню ряду пристосувань у живленні медоносних бджіл, з яких найхарактерніші: вузька спеціалізація у виборі корму; пластичність щодо витрачання його в різні пори року; різнохарактерність живлення особин сім'ї; зміна дієти залежно від віку та активності життєвих процесів і виконуваних функцій робочих бджіл.