Учнем і сподвижником Лазаря Барановича був відомий український письменник, громадсько-політичний і культурний діяч Іоаникій Галятовський. Народився він на початку XVII ст., однак точної дати встановити не вдалося. Перші відомості про життєвий шлях пов'язані з навчанням майбутнього письменника в Києво-Могилянській колегії, яку він закінчив 1649 р. Там він був учнем професора, а потім і ректора Лазаря Барановича, який звернув увагу на його здібності. Взагалі Галятовського справедливо вважають найосвіченішою людиною XVII ст. на Україні. На Волині він прийняв чернецтво, потім був ігуменом Куп'ятицького монастиря недалеко від Мінська. Коли в 1657 р. Барановича призначили Чернігівським єпископом, то він домігся, щоб ректором Києво-Могилянської колегії став Галятовський як цілком гідна такої посади людина (1659). Новий ректор гаряче взявся за відбудову колегії після пожежі, спілкувався з впливовими людьми України. Важливо відзначити, що після відбудови і спорудження нових приміщень колегії Галятовський не тільки відкрив нові класи риторики, а й сам викладав гомілетику, або теорію новомодного красномовства. Саме в той час (1659) він видає свою знамениту книгу проповідей «Ключ разуменія» з теоретичною частиною «Наука, албо Способ зложеня казаня», яка набула великої популярності не тільки на Україні, а й далеко за їх межами. У 1664 р. Галятовський змушений був через військову смуту покинути колегію і поневірятися по різних монастирях України та Литви. Певний час він жив у Львові, де готував до друку нове видання «Ключа разуменія» (1665) і збірник проповідей про чудеса богородиці «Небо новое» (1665). З 1669 р. І. Галятовський при підтримці Барановича стає спочатку ігуменом, а згодом і архімандритом чернігівського Єлецького монастиря. У Чернігові він відбудував старовинну церкву, написав значну кількість творів українською і польською мовами. |