Становлення і розвиток бюджетної системи України

Реферат

Із прийняттям у 1936 році нової Конституції СРСР була здійснена жорстка централізація бюджетної системи, що передбачало створення єдиного державного бюджету СРСР, до складу якого включалися союзний бюджет і державні бюджети союзних республік (республіканські й місцеві).

Жорстка централізація бюджетних повноважень і бюджетних ресурсів існувала весь період до розпаду СРСР, хоча бюджетні права союзних республік розвивалися у напрямі їх розширення, збільшення самостійності у використанні своїх бюджетних ресурсів. Згідно із Законом "Про бюджетні права Союзу РСР і союзних республік" від 30 вересня 1959 року бюджет союзної республіки включався до державного бюджету СРСР у загальних сумах, без розподілу доходів і витрат між республіканським і місцевими бюджетами. Такий розподіл, затвердження бюджету були віднесені до компетенції самої республіки. Затверджуючи бюджет, Верховна Рада союзної республіки могла збільшувати встановлені для неї в бюджеті СРСР загальні суми доходів і витрат, не змінюючи розмірів відрахувань від загальносоюзних податків і доходів. Республікам було надано ширші права у використанні доходів, додатково одержаних при виконанні бюджету.

У 1960 році було прийнято Закон Української РСР "Про бюджетні права Української РСР і місцевих Рад депутатів трудящих". Відповідно до закону державний бюджет Української РСР складався з республіканського бюджету Української РСР та місцевих бюджетів. У законі зазначалося, що республіканський бюджет Української РСР забезпечує необхідними коштами фінансування заходів у галузі господарського і культурного будівництва, що мають загальнореспубліканське значення. Вказувалося, що через республіканський бюджет здійснюється перерозподіл бюджетних ресурсів між областями і містами республіканського підпорядкування.

Цим законом було встановлено, що місцеві бюджети — складові державного бюджету Української РСР, а також визначено систему місцевих бюджетів.

Така побудова бюджетної системи Української РСР була конституційно закріплена. Згідно з прийнятою у 1978 році Конституцією Української РСР державний бюджет Української РСР був оголошений складовою єдиного державного бюджету СРСР. Встановлювалося, що державний бюджет Української РСР розробляється на основі державного бюджету СРСР та об'єднує республіканський бюджет і місцеві бюджети.

У грудні 1990 року було прийнято Закон УРСР "Про бюджетну систему Української РСР", яким було визначено, що бюджетну систему Української РСР складають республіканський та місцеві бюджети, до яких було віднесено обласні, районні, міські, селищні й сільські бюджети.

У цьому законі ще не використовується поняття "Державний бюджет України", не передбачається також входження місцевих бюджетів як складових до Державного бюджету Української РСР.

Значення цього закону полягає в тому, що в нього було закладено нові принципи побудови бюджетної системи Української РСР: самостійність бюджетів, які входять до складу бюджетної системи, наявність у них власної дохідної бази, фактичний вихід бюджетної системи УРСР зі складу бюджетної системи СРСР.

Після проголошення державної незалежності в Україні вперше затверджується Закон "Про Державний бюджет України на 1992 рік". Поняття "республіканський бюджет" виводиться із законодавчих і нормативних актів і замінюється поняттям "Державний бюджет України". Однак у цьому законі ще залишається більшість принципів побудови бюджетної системи України і організації міжбюджетних взаємовідносин, що були характерні для бюджетної системи колишнього СРСР.

З того часу і до 1995 року були внесені лише окремі зміни до законодавства, що регламентує розвиток бюджетної системи України. Значним кроком в удосконаленні бюджетної системи України було прийняття Закону України "Про бюджетну систему України" від 29 червня 1995 року. В ньому встановлено чітке визначення бюджетної системи, зазначено, що бюджетна система України складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України. При цьому наголошується, що зведений бюджет використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

У цьому законі детальніше регламентовано бюджетний процес, здійснено розмежування доходів і витрат між ланками бюджетної системи. Згідно із законом запроваджено порядок розробки Верховною Радою України основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік (бюджетної революції), в яких окреслюються основні параметри розвитку доходів і видатків бюджету, міжбюджетних відносин.

Конституцією України, яка була прийнята в 1996 році, було закріплено основні принципи побудови бюджетної системи України. Так, у статті 95 Конституції проголошено, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України. Регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені.

Конституцією України були визначені нові принципи побудови міжбюджетних взаємовідносин. Статтею 143 Конституції встановлено право територіальних громад самостійно затверджувати бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролювати їхнє виконання, встановлювати місцеві податки і збори відповідно до закону. Цією ж статтею передбачено новий порядок складання обласних і районних бюджетів, які мають формуватися з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів і з коштів, залучених на договірних засадах із місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм.