Валові витрати можна поділити на такі три групи: — витрати, які включаються до складу валових витрат; — витрати, які не включаються до складу валових витрат; — витрати, які частково включаються до складу валових витрат (витрати подвійного призначення). До першої групи витрат належать: — суми будь-яких витрат, сплачених або нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції, робіт, послуг і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених законом; — суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих, переданих до державного бюджету або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій, але не більше ніж чотири відсотки оподатковуваного прибутку; — суми коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює не менше 75 відсотків таких осіб, цим об'єднанням для проведення їх благодійної діяльності, але не більш як 10 відсотків оподатковуваного прибутку; — суми коштів, внесених до строкових резервів у порядку, визначеному законодавством; — суми внесених, нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування", за винятком податків, зборів, передбачених законодавством; — суми втрат, не врахованих у минулих податкових періодах; — суми безнадійної заборгованості у тому разі, коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності. До витрат, які не включаються до складу валових витрат, належать: — витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг і відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків; придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб; — придбання, реконструкція, модернізація, ремонт та інші поліпшення основних фондів, придбання нематеріальних активів, що підлягають амортизації; — сплата податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, податку на дивіденди, ПДВ, включеного до ціни товарів, що придбаваються платником, сплата податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів; — сплата вартості торгових патентів; — сплата штрафів, неустойки, пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного суду; — утримання органів управління, об'єднань платників податку; — здійснення прямих інвестицій, включаючи виплату емісійного доходу на користь емітента корпоративних прав; — виплата дивідендів; — витрати, не підтверджені відповідними документами. Витратами подвійного призначення, які включаються до складу валових витрат, є: — витрати на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків; — витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних і конструкторських робіт; витрати на придбання науково-технічної літератури та передплату спеціалізованих періодичних видань за основною діяльністю платника; — витрати на гарантійний ремонт, обслуговування або гарантійні заміни товарів, але не вище 10 відсотків від сукупної вартості таких товарів, у яких не закінчився строк гарантійного обслуговування; — витрати платника на проведення передпродажних і рекламних заходів, організацію презентацій та свят, але не більше двох відсотків від прибутку, що підлягає оподаткуванню; — витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення; — витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника; екологічної та ядерної шкоди; майна; кредитних та інших комерційних ризиків, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних із діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах із платником податку; — витрати на утримання та експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури (крім капітальних затрат, які підлягають амортизації); — суми валових внесків працівника до додаткових пенсійних планів, які вносяться від його імені таким платником податку, але не більш як 15 відсотків сукупного доходу, отриманого таким працівником від такого платника податку. Датою збільшення валових витрат виробництва чи обігу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається подія, яка сталася раніше: — або дата списання коштів із банківських рахунків платника на сплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівкові кошти — день їх видачі з каси платника податку; — або дата оприбуткування платником товарів, а для робіт і послуг — дата фактичного отримання платником результатів робіт (послуг). |